До Дня Перемоги провідні фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України завершили широкомасштабну роботу з реставрації діорами «Битва за Дніпро» з Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького. Унікальна пам’ятка розповідає про події Другої світової війни, коли у вересні ─ жовтні 1943 року радянські війська форсували р. Дніпро в районі сіл Військове-Вовніги Солонянського району.

Вісім прекрасних залів, більше 2300 творів мистецтва та 100 років історії – все це Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва, створений у 1918 році зусиллями досвідченого музейного працівника з Харкова – Борисом Кузьмичем Руднєвим (1879-1944). Зібрана ним та його наступниками мистецька колекція, справді, унікальна. Вона вражає не тільки своїм розмаїттям, в ній – твори живопису, графіки, скульптури, старовинних меблів та кераміки, а й цінністю, що становлять твори мистецтва. В музеї широко представлений український старовинний іконопис, художні меблі стилів рококо, класицизм, ампір та модерн (XVIII – поч. ХХ ст.), порцеляна Волокитинської фарфорової мануфактури (сер. ХІХ ст.), унікальні українські портрети – парсуни  ХVIII ст., твори українських та російських художників ХІХ – початку ХХ ст.: С.І. Васильківського, І.С. Їжакевича, С.І. Світославського, В.М. Максимова, К.А. Савицького, В.Д. Полєнова, Г.Г. Мясоєдова, В.О. Сєрова та інші.

Скандинавський «меч вікінга», вилучений на російсько-естонському кордоні, та скіфський меч, знайдений нещодавно під Слов’янськом, передано 12.04.2017 на рентгенографічне дослідження до Інституту електрозварювання імені Євгена Патона НАН України з метою отримання радіоскопічного та радіографічного зображення знахідки. Система дозволяє проводити обстеження найрізноманітніших конструкцій – від предметів старовини до сучасного технічного обладнання.

Унікальний скіфський меч віком 2500 років, знайдений під Слов’янськом у Донецькій області, 6 квітня 2017 року передано на реставрацію до Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

Комплектування фондів Запорізького обласного художнього музею почалося з 1972 року (музей заснований у вересні 1971-го). Полтавська ікона “Богоматір з Немовлям” стала першою іконою у формуванні зібрання іконописного живопису й майже одразу була відправлена на реставрацію в Київ.

Національний науково-дослідний реставраційний центр України організовує та проводить виставку відреставрованих творів «Повернення з небуття». На зазначеній виставці вперше широкому колу поціновувачів мистецтва будуть репрезентовані роботи видатних майстрів живопису ХХ ст. та твори сакрального мистецтва XVII–XIX ст. з колекції Запорізького обласного художнього музею, відреставровані фахівцями Реставраційного центру. Зазначена виставка стане результатом багаторічної та плідної співпраці між Національним науково-дослідним реставраційним центром України та Запорізьким обласним художнім музеєм.

У Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків перед Новим роком, 30 грудня, відкрилася виставка, присвячена 500-річчю від дня смерті нідерландського художника Ієроніма Босха.

23 листопада виповнилося 120 років від дня народження видатного українського композитора, музиканта і педагога Віктора Степановича Косенка. З цієї нагоди в м. Києві на вул. М. Коцюбинського, 9 відкрито музей-квартиру, присвячену митцю. Експозиційний простір музею формують дві частини: меморіально-біографічна та виставкова. У меморіальній частині музею-квартири завдяки фотографіям, спогадам та публікаціям відтворено інтер’єри помешкання 1930-х років, представлено унікальні особисті речі композитора. Виставковий розділ та музей-квартиру в цілому оснащено сучасними аудіо-візуальними засобами, що допомагають відвідувачам у інтерактивній формі долучитися до епохи, в яку жив і творив митець, і ближче познайомитися з музикою композитора.

У липні 2016 року до Національного науково-дослідного реставраційного центру України з Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України надійшов «Портрет І.Я. Франка» пензля одного з найвизначніших українських художників-імпресіоністів – Івана Івановича Труша (1869–1941).