Науково-дослідний відділ реставрації творів з металу

Реставрація творів декоративно-ужиткового мистецтва як напрям існує з часу заснування Державних науково-дослідних реставраційних музейних майстерень у 1938 році, коли було створено відділ з реставрації предметів художньої промисловості. 1969 року організовано відділ з реставрації виробів ужиткового мистецтва, на базі якого з середини 1980-х років почав працювати сектор реставрації творів з металу. 2009 року його реорганізовано в науково-дослідний відділ реставрації творів з металу.

У різні роки в підрозділі працювали Бессонов Г.І., Волков Г.К., Усманов Р.Х., Нестеренко Є.Л., Борис О.І., Шелапов С.М., Мінжулін О.І., Курлов В.В. Нині у відділі працюють три художники-реставратори: Голуб В.М. (завідувач), Головченко О.В., Орищак О.О. Висококваліфіковані фахівці повернули до життя сотні пам’яток історії та культури Музейного фонду України, серед них численні унікальні високохудожні твори, що складають експозиційну основу музейних колекцій. За 1980-і роки було реставровано унікальні пам’ятки історії та культури, серед яких ювелірні вироби зі скарбу часів Київської Русі, знайденого на вулиці Кудрявській у Києві в 1984 році, вироби з зерню з колекцій Московського Кремля, предмети козацької доби. Реставровано та здійснено унікальну реконструкцію спорядження скіфського воїна.

Твори з металу поділені на окремі групи зберігання. Це скульптура, дрібна пластика, предмети культу, вироби з дорогоцінних металів, предмети декоративно-ужиткового мистецтва, холодна та вогнепальна зброя, ювелірне мистецтво, нумізматика, сфрагістика, фалеристика, пам’ятки археології та етнографії. Робота з такими предметами потребує ґрунтовних знань технології виготовлення, властивостей матеріалів та їх сплавів, історії художньої обробки металів, стилістики, яка була характерна для певних періодів та регіонів.

Залежно від виду та стану музейних предметів для кожного з них окремо підбирається методика реставрації, яка обов’язково включає такі технологічні етапи: дезінфекція та очищення від бруду, відновлення первісного вигляду, консервація. Одним з основних принципів роботи з виробами з металу є збереження автентичності пам’ятки, що забезпечується щадними методами реставрації. Такі методи визначаються в процесі фізико-хімічних, рентгенографічних, біологічних досліджень, за результатами яких складається і затверджується програма реставрації та консервації. Твори декоративно-ужиткового мистецтва з металу часто містять матеріали органічного походження або оздоблені ними, і це необхідно враховувати при виборі методів реставрації й консервації. За потреби до роботи з музейними предметами залучають співробітників інших реставраційних підрозділів.

У реставраційній практиці метал умовно поділяють на «новий» та «археологічний», з чим пов’язано відповідний підхід до визначення певної методики реставрації. Найгострішою, складною для розв’язання проблемою є забезпечення збереженості археологічних пам’яток із заліза та бронзи. Для реставрації творів мистецтва із задовільним станом збереженості металевого ядра («новий» метал) застосовують хімічні, електролітичні та інші методи обробки.

Окремим питанням реставрації музейних предметів є відтворення втрачених деталей, яке виконується за необхідності, з урахуванням етичних принципів щодо автентичності пам’ятки та естетичного вигляду експоната в цілому. Реконструкція втрачених фрагментів можлива за наявності аналогів.

За останні роки силами колективу відділу повернуто до життя сотні пам’яток історії та культури музейного фонду України, серед яких унікальні високохудожні твори, що складають основу колекцій. Варто зазначити дароносиці, потири та клейноди, виготовлені на замовлення козацької старшини, археологічні пам’ятки з фондів та експозиції Національного музею історії України; колекцію унікальних предметів східного мистецтва з металу із зібрання Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків; французьку золочену бронзу, скульптуру Андрія Первозваного з Національного художнього музею України; частину колекції холодної та вогнепальної зброї з Ізмаїльського історичного музею ім. О.В. Суворова; золоті прикраси з Чудотворної ікони Холмської Богородиці з Волинського краєзнавчого музею; шату кіота Чудотворної ікони Чернігівської Троїцько-Іллінської Богоматері з фондів Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського; колекцію археологічних предметів Державного підприємства «Культурно-мистецький комплекс «Мистецький Арсенал» та інші.

Головним завданням реставраторів є збереження автентичності пам’яток, зупинення процесу їх руйнації, виявлення художніх особливостей та надання експозиційного вигляду твору. Художники-реставратори відділу регулярно підвищують свій кваліфікаційний рівень – проходять стажуваннях, атестуються на отримання кваліфікаційних категорій, вивчають та впроваджують нові методи й методики реставрації.