Науковий відділ біологічних досліджень

У 1970–1980 рр. біологічні дослідження здійснювали у відділі хіміко-біологічних та лабораторних досліджень Державної науково-дослідної реставраційної майстерні, керівник відділу Новікова Г.М. Як самостійна структурна одиниця підрозділ було створено 1990 року під назвою «науковий відділ біозахисту», перейменований у 1995 р. на «відділ біологічних досліджень». У 1991–2002 рр. відділ очолювала Кондратюк Т.О.

Нині у відділі біологічних досліджень 5 співробітників – завідувач відділу Митківська Т.І., провідний науковий співробітник, доктор біологічних наук Коваль Е.З., провідний науковий співробітник, кандидат біологічних наук Бідзіля О.В., науковий співробітник Регеда Л.В., молодший науковий співробітник Андрушко В.О.

Складовими діяльності відділу є наукові дослідження, методична та практична допомога музеям. Тематика робіт включає вивчення питань біологічної безпеки пам’яток історії та культури, дослідження причин, що призводять до виникнення пошкоджень, розробку методів захисту та профілактики. Наукові розробки лягають в основу практичних рекомендацій, що надаються музейним установам.

Науковці відділу здійснюють мікологічні й ентомологічні обстеження музейних приміщень та колекцій, які в них зберігаються, культових споруд, пам’яток архітектури. При проведенні обстежень досліджується також мікробіологічний стан повітря приміщень, оскільки таксономічний склад та кількісні показники мікробіоти повітря служать показниками ураженості творів мистецтва та санітарно-гігієнічного стану музейних приміщень. Тільки за останнє десятиріччя експертизу умов зберігання та стану фондів проведено в більш як 40 музеях та заповідниках. Серед обстежених – Національний художній музей України, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний заповідник «Софія Київська», Національний музей Тараса Шевченка, Національний центр народної культури «Музей Івана Гончара», Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав», Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної сотні – Музей Революції Гідності, Національний музей народної архітектури та побуту України, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В. Тарновського, у яких дослідження носять моніторинговий характер.

За результатами складають акти з висновками про причини біологічних уражень, практичними рекомендаціями щодо режимів зберігання, методів дезінфекції, дезінсекції та профілактики.

Результати численних обстежень свідчать: мікроміцети та комахи пошкоджують предмети з будь-яких матеріалів. Найуразливішими є пам’ятки на паперовій основі, твори темперного живопису, пергамент, вироби зі шкіри, дерева, кістки. За недотримання оптимальних параметрів мікроклімату, зокрема коливань температури і вологості повітря, та наявності мінімальної кількості забруднень гриби розвиваються на олійному живописі й на таких «неростових» субстратах, як кераміка, гіпс, скло, метал. Деструктуровані ділянки внутрішніх поверхонь, що зазвичай є наслідком порушень гідроізоляції музейних будівель, також створюють потенційні осередки розвитку мікроорганізмів.

На основі аналізу 700 культур складено загальний систематичний список з 157 видів, вилучених з об’єктів дослідження, акцентовано увагу на видах, що складають ядро мікобіоти пам’яток і приміщень в усіх музеях. У результаті моніторингових досліджень встановлена сезонна динаміка чисельності та структури грибних комплексів, визначені кількісні показники мікологічного стану повітря, характерні для фондосховищ у звичайних та «аварійних» ситуаціях.

Особливу увагу приділяють дослідженню творів мистецтва, що надходять на реставрацію до ННДРЦУ. Мікологічний аналіз проб, відібраних з уражених предметів, включає 1) встановлення життєздатності мікроорганізмів, 2) ідентифікацію виду культур грибів, 3) оцінювання деструктивної активності.

З пам’яток виділяють різні види грибів: контамінантні, шкода від яких невелика (наявність їх залежить від мікобіоти довкілля); активні деструктори різноманітних матеріалів; умовно-патогенні, що можуть спричиняти алергії та певні захворювання людей. Отже, висновки мікологічної експертизи з рекомендаціями дезінфекції чи гігієнічного очищення складаються з урахуванням видового складу виділених з творів мікроміцетів, їхньої екологічної та фізіологічної характеристик.

У відділі створено колекцію культур плісеневих грибів, вилучених з пошкоджених творів мистецтва, пам’яток архітектури, скульптури, яка служить широким базовим матеріалом для прикладних та експериментальних досліджень, та довідкову колекцію комах-шкідників музейних цінностей.

Важливим напрямом у роботі відділу є пошук найбільш ефективних біоцидних препаратів, їхня апробація з метою впровадження в реставраційну та музейну практику; вивчаються та запроваджуються нові консерванти для захисту реставраційних матеріалів.

Результати науково-дослідних робіт, що їх проводять у відділі, опубліковані у вітчизняних та закордонних періодичних виданнях; вони були предметом доповідей на симпозіумах, семінарах та конференціях. З тематики роботи відділу захищено 2 дисертації: «Микромицеты, поражающие музейную керамику» (Новікова Г.М., 1989) та «Мікроорганізми як чинники пошкоджень творів станкового живопису музейного фонду України» (Кондратюк Т.О., 2002). Кількість друкованих робіт співробітників перевищує 100. У відділі підготовлено та видано методичні рекомендації «Хранение, дезинфекция и защита музейной керамики» (Новікова Г.М., 1989), «Захист музейних предметів від пошкодження комахами» (Бідзіля О.В., Митківська Т.І., 2016), «Комахи-шкідники музейних колекцій» (Бідзіля О.В., 2019), збірник «Проблеми біопошкодження пам’яток історії і культури» (група авторів, керівник Кондратюк Т.О., 1998), «Біоциди в реставраційній практиці» (Бідзіля В.О., 2003).

Результати багаторічних мікологічних досліджень узагальнені в посібнику «Мікологічне обстеження музейних пам’яток» (Коваль Е.З., Митківська Т.І., 2014), перша частина якого присвячена характеристиці пошкоджень творів мистецтва мікроміцетами, а в другій частині подано ключі для ідентифікації найпоширеніших видів грибів, виділених авторами при обстеженнях музейних колекцій. Інформацію щодо класифікації та встановлення 132 видів роду Penicillium Link, одного з найпоширеніших у навколишньому середовищі та на музейних предметах, наведено в посібнику-визначнику «Пенициллии» (Коваль Е.З та ін., 2016).

Спільно з відділом кліматології розроблено «Анкету з питань мікроклімату та біологічного режиму в музеях України», яка започаткувала моніторинг екологічного стану музейних приміщень, видано методичний посібник «Мікроклімат музейних приміщень» (Довгалюк В.Б., Комаренко О.І., Митківська Т.І., 2006) та методичні рекомендації «Комплексне обстеження музейних приміщень» (Митківська Т.І., Комаренко О.І., 2018).

Наразі основними напрямами роботи відділу є мікологічний та ентомологічний моніторинг стану музейних фондів, встановлення видового складу комах-шкідників та мікодеструкторів пам’яток різних груп музейного зберігання, адаптація методів експериментальної мікології до проведення мікологічної експертизи творів мистецтва, визначення критеріїв оцінювання контамінації мікроміцетами музейних пам’яток.

Одним з основних завдань співробітники відділу вважають пропагування та втілення в життя кожного музею стратегії захисту фондів, що базується на засадах превентивної консервації, – забезпечення стабільного мікроклімату та комплексного біологічного контролю за станом колекцій.

Науковці відділу читають лекції в Центрі неперервної культурно-мистецької освіти Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, на семінарах для зберігачів та співробітників музеїв, надають установам консультативну допомогу на їхнє звернення до ННДРЦУ.