Cock RingWeb HostingSpell Check

Науковий відділ біологічних досліджень

Митківська Тетяна Іванівна, завідувач наукового відділу біологічних досліджень

Митківська Тетяна Іванівна, завідувач наукового відділу біологічних досліджень

У 1970–1980 рр. у Державній науково-дослідній реставраційній майстерні біологічні дослідження проводили у відділі хіміко-біологічних та лабораторних досліджень під керівництвом Новікової Г.М.  Як самостійна структурна одиниця підрозділ був створений 1990 року під назвою «науковий відділ біозахисту», перейменований у 1995 р. на «відділ біологічних досліджень». У 1991–2002 рр. відділ  очолювала Кондратюк Т.О.

Нині у відділі біологічних досліджень 4 співробітники – завідувач відділу  Митківська Т.І., провідний науковий співробітник, доктор біологічних наук Коваль Е.З., науковий співробітник, кандидат біологічних наук Бідзіля О.В., молодший науковий співробітник Андрушко В.О.

Складовими діяльності відділу є наукові дослідження, методична та практична допомога музеям. Тематика робіт включає вивчення питань біологічної безпеки пам’яток історії та культури, дослідження причин, що призводять до виникнення пошкоджень, розробку методів захисту та профілактики. Наукові розробки лягають в основу практичних рекомендацій, що надаються музейним установам. 

Науковці відділу здійснюють мікологічні й ентомологічні обстеження музейних приміщень та колекцій, які в них зберігаються, культових споруд, пам’яток архітектури. При проведенні обстежень досліджується також мікробіологічний стан повітря приміщень, оскільки таксономічний склад та кількісні показники мікробіоти повітря служать показниками ураженості творів мистецтва та санітарно-гігієнічного стану музейних приміщень. Тільки за останнє десятиріччя експертизу умов зберігання та стану фондів проведено у більш як 40 музеях та заповідниках. Серед обстежених – Національний художній музей України, Національний музей історії України, Національний музей у Львові, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник, Національний заповідник „Софія Київська”, Національний музей Тараса Шевченка, Волинський краєзнавчий музей, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В. Тарновського, у яких дослідження носять моніторинговий характер. За результатами складаються акти з висновками про причини біологічних уражень, практичними рекомендаціями щодо режимів зберігання, методів дезінфекції, дезінсекції  та профілактики.

Результати численних обстежень свідчать: мікроміцети та комахи пошкоджують предмети з будь-яких матеріалів. Найуразливішим є пам’ятки на паперовій основі, твори темперного живопису, пергамент, вироби зі шкіри, дерева, кістки. За недотримання оптимальних параметрів мікроклімату, зокрема коливань температури і вологості повітря, та наявності мінімальної кількості забруднень гриби розвиваються на олійному живописі й на таких «неростових» субстратах, як кераміка, гіпс, скло, метал. Деструктуровані ділянки внутрішніх поверхонь, що зазвичай є наслідком порушень гідроізоляції музейних будівель, також створюють потенційні осередки розвитку мікроорганізмів.

Особлива увага приділяється дослідженню творів мистецтва, що надходять на реставрацію до ННДРЦУ. Мікологічний аналіз проб, відібраних з уражених предметів, включає: 1) встановлення життєздатності мікроорганізмів, 2) ідентифікацію виду культур грибів, 3) оцінювання деструктивної активності.

З пам’яток виділяються різні види грибів: контамінантні, шкода від яких невелика (їх наявність залежить від мікобіоти довкілля); активні деструктори різноманітних матеріалів; умовно-патогенні, що можуть спричиняти алергії та певні захворювання людей. Отже, висновки мікологічної експертизи з рекомендаціями дезінфекції чи гігієнічного очищення складаються з урахуванням видового складу виділених з творів мікроміцетів, їх екологічної та фізіологічної характеристик.

У відділі створено колекцію культур плісеневотвірних грибів, вилучених з пошкоджених творів мистецтва, пам’яток архітектури, скульптури. Колекція служить широким базовим матеріалом для прикладних, експериментальних та фундаментальних досліджень.

Важливим напрямом у роботі відділу є пошук найбільш ефективних біоцидних препаратів, їх апробація з метою впровадження в реставраційну та музейну практику; вивчаються та запроваджуються нові консерванти для захисту реставраційних матеріалів.

Для систематизації даних, отриманих у процесі науково-дослідної роботи, та літературного пошуку у відділі створюються комп’ютерні бази даних (БД) ”Biodest”, ”Biocyde” та “Biophys”, об’єднані надпрограмою у пакеті Borland Delphi 6. БД ”Biodest” включає складання каталогу видів мікроміцетів, що вилучені в процесі проведення обстежень та мікологічного аналізу ушкоджених пам’яток, характер пошкодження, назву музейної пам’ятки та її місце зберігання. До бази даних “Biocyd” вносили відомості про фізико-хімічні властивості та біологічну активність біоцидів, методики їх застосування в реставрації, застереження щодо негативних наслідків дії на певні матеріали й щодо токсичності цих речовин, а також посилання на літературне джерело. БД “Biophys” містить інформацію щодо впливу фізичних факторів на гриби-деструктори музейних об’єктів, на матеріали різних груп музейного зберігання та можливості застосування фізичних методів у боротьбі з біодеструкторами.

Результати науково-дослідних робіт, що їх проводять у відділі, опубліковані у вітчизняних та закордонних періодичних виданнях; доповідаються на симпозіумах, семінарах та конференціях. З тематики роботи відділу захищено 2 дисертації: «Микромицеты, поражающие музейную керамику» (Новікова Г.М.) та «Мікроорганізми як чинники пошкоджень творів станкового живопису музейного фонду України» (Кондратюк Т.О.). Кількість друкованих робіт співробітників  перевищує 80.  У відділі підготовлено та видано методичні рекомендації «Хранение, дезинфекция и защита музейной керамики» (Новікова Г.М.), збірник «Проблеми біопошкодження пам’яток історії і культури» (група авторів, кер. Кондратюк Т.О.),  «Біоциди в реставраційній практиці» (Бідзіля В.О.), розділи в методичному посібнику «Мікроклімат музейних приміщень»: «Мікробіологічний стан повітряного середовища», «Біологічний режим та профілактика біопошкоджень музейних предметів»  (Митківська Т.І.)  .

Результати багаторічних мікологічних досліджень узагальнені в посібнику «Мікологічне обстеження музейних пам’яток» (Коваль Е.З., Митківська Т.І.), перша частина якого присвячена характеристиці пошкоджень творів мистецтва мікроміцетами, а в другій частині подано ключі для ідентифікації найпоширеніших видів грибів, виділених авторами при обстеженнях музейних колекцій.  У відділі  розроблено «Паспорт мікробіологічного дослідження творів живопису»; спільно з відділом кліматології розроблено «Анкету з питань мікроклімату та біологічного режиму в музеях України» й започатковано моніторинг екологічного стану музейних приміщень.

Наразі основними напрямами роботи відділу є мікологічний та ентомологічний моніторинг стану музейних фондів, встановлення видового складу комах-шкідників та мікодеструкторів пам’яток різних груп музейного зберігання, адаптація методів експериментальної мікології до проведення мікологічної експертизи творів мистецтва, визначення критеріїв оцінювання контамінації мікроміцетами музейних пам’яток.

Одним з основних завдань співробітники відділу вважають пропагування та втілення в життя кожного музею стратегії захисту фондів, що базується на засадах превентивної консервації – забезпечення стабільного мікроклімату та комплексного біологічного контролю за станом колекцій.

Науковці відділу читають лекції на семінарах для зберігачів та співробітників музеїв, надають установам консультативну допомогу на їх звернення до ННДРЦУ.