Відділ реставрації стародруків, рукописів та документів було засновано на базі відділу графіки. Керувала відділом у 1975–83 рр. художник-реставратор Яценко Ганна Сергіївна, а з 1983 р. його очолює художник-реставратор графічних творів вищої кваліфікаційної категорії Горишняк Ганна Костянтинівна.
У відділі вирішуються питання реставрації документальних пам’яток з музеїв України, що є складовою Музейного фонду. Це рукописи, стародруки, книги та періодичні видання, ілюстрації до них, карти, листівки, листи тощо. Праця реставраторів відділу традиційно орієнтована на збереження пам’яток, створених від часів середньовіччя й до ХХ сторіччя.
Художники-реставратори проводять складні роботи з доливання паперу, відновлення шкіряної оправи, закріплення неводостійких барвників та реставрації пергаменту й пошкоджених аркушів книг і документів. Виконують дослідження текстової інформації, матеріалів, конструкції, технології й техніки виконання пам’ятки. Результати досліджень, отримані за допомогою кодикологічних та інших методик, методів хімічного, фізичного та біологічного аналізів, фотографування (у звичайному режимі, макро- та мікрозйомки), фіксують в реставраційній документації. Реставраторам, які працюють з документами, рукописами, слід уміти відшукати зв’язок виникнення пам’ятки з подіями за часів її створення, а також володіти знаннями з певних розділів біології, хімії, історії.
Усі експонати, реставровані фахівцями відділу, передусім є джерелом інформації, відголосом минулого, що пройшов крізь товщу віків до нащадків. Серед безлічі пам’яток особливе місце займають Біблія Франциска Скорини з Закарпатського обласного краєзнавчого музею, стародрук ІІ пол. XVII ст. «Євангеліє напрестольне Якова Лизогуба» із зібрання Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського.
Видатними пам’ятками історії та культури є «Сувій іранський» XV ст. з Феодосійського краєзнавчого музею (реставратор Г. Горишняк), грамота Петра І 1709–1714 рр., пергаменти «Грамота Катерини ІІ», «Грамота Владислава IV (Вази) (реставратор О. Сагайда).
У відділі реставрують не лише стародруки та рукописи на пергаменті, але й документи часів Громадянської та Другої світової воєн, зокрема, це 170 відроджених листів, листівок, документів з концентраційних таборів з колекції Музею історії міста Кам’янського (Дніпродзержинська); 232 документи часів Другої світової війни з Павлоградського краєзнавчого музею та ін. (реставратори Г. Горишняк, О. Сагайда), фотодокументи з міста Кропивницького (Кіровограда).
Співробітники відділу беруть участь у міжнародних конференціях, семінарах-практикумах з реставраційної справи. Виконують обстеження музейних фондових колекцій та здійснюють невідкладні консерваційно-реставраційні заходи на пам’ятках безпосередньо в музеях. Проводять стажування для музейних реставраторів, надають практичну та методичну допомогу працівникам музеїв. Постійно підвищують власний професійний рівень, вивчаючи спеціальну літературу та обмінюючись досвідом з колегами з найвідоміших реставраційних закладів близького й далекого зарубіжжя.
Нині в складі відділу працює 5 висококваліфікованих художників-реставраторів – завідувач відділу Горишняк Ганна Костянтинівна, Кулаков Павло Сергійович, Мельниченко Тетяна Петрівна, Сагайда Олена Ельдвигівна, Травнікова Жанна Миколаївна.
Євангеліє. Москва. 1688 р.
Грамота Київського губернського дворянського зібрання про внесення до дворянської родословної книги Київської губернії, у четверту частину, дворянина Дем’яна Григоровича Мінька та його роду (№ 718, 28.09.1792 р.)
Свідоцтво, видане промисловим товариством Василю Викривачу про те, що він здобув професію коваля. 04.01.1921 р.
Право власності, підтверджене Сигізмундом, видане Доротеї Гняді на с. Липовичі, Тицина, Барвінек та ін. Кінець XVI ст.
Бенза Александер Ріттер фон (1820–1902). Неділя в Гітзінгу. Кінець ХІХ – початок ХХ ст.
Портрет австрійського цісаря. XVIII ст.
Енгельбрехт Мартін (1684–1756). Прогулянка в Люксембурзькому саду. Початок XVIII ст.
Сувій «Дракон». Китай. 1776 р.
Сувій «Побажання довголіття з Дун Ван-гуном і Сі Ван-му…». Китай. XVIII ст.