Науково-дослідний відділ реставрації творів з тканини та шкіри

З часу створення 1938 року Державних науково-дослідних реставраційних музейних майстерень в структурі закладу був відділ реставрації предметів художньої промисловості, який займався творами декоративно-ужиткового мистецтва. Серед інших реставрували й вироби з органічних матеріалів, зокрема з текстилю. З часом змінювалися назви підрозділів, працівники, кваліфікація реставраторів тощо.

Сектор реставрації тканини створено у відділі реставрації творів декоративно-ужиткового мистецтва 1983 року. У 1980-х рр. він був одним із найбільших у відділі, але в 1990-х перестав існувати через відсутність спеціалістів. Наприкінці 1990-х у Центрі відроджено напрям реставрації виробів з текстилю, а у 2001 році знову створено сектор реставрації творів з тканини, з 2009 року реорганізований у науково-дослідний відділ реставрації творів з тканини та шкіри.

За роки існування нового підрозділу кількість кваліфікованих реставраторів збільшилася до шести осіб, підвищено фаховий рівень співробітників шляхом навчання на семінарах та стажування, створено матеріально-технічну базу.

Реставрація і консервація органічних матеріалів є одним з найбільш трудомістких напрямів, вимагає високої кваліфікаційної підготовки, постійного підвищення професійного рівня. Усі співробітники сектору регулярно проходять поетапні навчання з освоєння нових методик, поглиблення знань, умінь та навичок. Такі навчання проходять як на базі ННДРЦУ під керівництвом провідних фахівців з реставрації – І.О. Чорнокапської (художник-реставратор творів з тканини вищої кваліфікаційної категорії), О.І. Мінжуліна (художник-реставратор творів з металу вищої кваліфікаційної категорії), А.П. Безкровного (художник-реставратор станкового олійного живопису вищої кваліфікаційної категорії), так і у фахівців інших реставраційних та художніх закладів – Н.П. Синіциної (художник-реставратор творів з тканини вищої кваліфікаційної категорії, творів зі шкіри першої кваліфікаційної категорії, ФДУК «Державний музейно-виставковий центр «РОСИЗО», Москва, РФ), Л.С. Міляєвої (академік, доктор мистецтвознавства, професор кафедри мистецтвознавства факультету теорії та історії мистецтва НАОМА), В.В. Джулая (доцент кафедри мистецтвознавства, декан ФТІМ НАОМА), К.Г. Дейлі (консерватор археологічних пам’яток Університету Уельсу, консультант з консервації Інституту класичної археології Техаського університету, США). Всі роботи у відділі ведуться під керівництвом досвідчених фахівців. За результатами засідання Комісії з атестації художників-реставраторів Міністерства культури і мистецтв України 2014 року працівникам сектору присвоєно кваліфікаційні категорії: Т.В. Мінжуліній – вищу категорію з реставрації творів з тканини та другу з кістки і рогу, з металу, Р.А. Лоран – третю категорію з реставрації творів з тканини.

Реставрація пам’яток проводиться після попереднього комплексу досліджень із залученням висококваліфікованих спеціалістів ННДРЦУ, НАОМА та Інституту криміналістики МВС України. Відповідно до стану предмета та матеріалів виготовлення розробляються й затверджуються програми реставрації; підібрані заходи можуть охоплювати різні поєднання методик знезараження, очищення, укріплення, дублювання, пластифікації, виправлення деформацій, монтування тощо. Проведення досліджень і реставраційно-консерваційних заходів супроводжується їх ретельним документуванням.

Співробітники відділу проводять науково-дослідну роботу з розробки та впровадження нових методик реставрації й консервації предметів музейного зберігання, що можна підтвердити численними практичними роботами та публікаціями в спеціалізованих виданнях, доповідями на конференціях, семінарах.

Спираючись на досягнення й досвід роботи відділу, підготовлено та опубліковано посібник «Дослідження й реставрація музейного текстилю» (Т.В. Мінжуліна, 2005). Розроблено навчальні програми з реставрації тканини (Т.В. Мінжуліна) та шкіри (О.О. Гаврилюк), які прийняті науковою радою кафедри техніки та реставрації творів мистецтва Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури за основу викладання реставрації органічних матеріалів. Саме випускники НАОМА, в основному, поповнюють кадри професійних реставраторів Центру та музеїв Києва.

На базі відділу реставрації творів з тканини та шкіри ННДРЦУ розроблено програми стажування з окремих тем для реставраторів різних фахових рівнів. Регулярно проводяться індивідуальні стажування для музейних працівників зі зберігання, дослідження й реставрації виробів з текстилю, шкіри, кістки з використанням передових сучасних методик, технологій та матеріалів.

Основні питання стажувань згруповані за сімома темами, за якими науково-реставраційною радою ННДРЦУ розроблено й затверджено конкретні програми:

1. Дослідження та очищення музейного текстилю.

2. Фарбування та дублювання тканин.

3. Очищення та реставрація тканин з незакріпленим чи слабкотечким барвником.

4. Дослідження, очищення та консервація пам’яток з металевим шитвом.

5. Консервація археологічних пам’яток з органічних матеріалів.

6. Реставрація високохудожніх виробів, виготовлених з поєднанням різних матеріалів.

7. Зберігання творів, виготовлених з органічних матеріалів.

Тема та програма в кожному окремому випадку коригуються й уточнюються, враховуючи потреби й завдання для кожного стажиста. На це впливає, в першу чергу, фаховий рівень працівника, який бажає підвищити кваліфікацію – його освіта, досвід роботи з обраним матеріалом, попередні стажування. Враховуються специфіка та умови зберігання пам’яток колекції закладу, де працює реставратор, та умови його роботи.

Нині відділ не обмежується роботою з предметами лише з тканини та шкіри, успішно реставруючи вироби з різних органічних матеріалів (текстилю, шкіри, кістки, рогу, перлів, перламутру) та ті, що виготовлені в поєднанні останніх з металом, деревом, живописним покриттям тощо. Ілюстрацією можуть бути унікальні за складністю та рівнем виконання роботи з відновлення військових головних уборів, віял, сакрального текстилю (корогви, покрівці), меморіальних пам’яток (Митра Заборовського).

Вирішення окремих завдань часто потребує поєднання глибоких знань і навичок та творчого підходу до їх розв’язання. Наприклад, при дублюванні залишків тканини від хреста з «Прапора вінницьких шевців» виникла проблема щодо підбору кольору дублювальної основи для дрібновізерункової жакардової тканини, у якій поєднані два протилежні кольори – синій та жовтий. Рішення знайшла Олена Гаврилюк: шовковий щільний атлас було тоновано жовтим, а напівпрозорий газ – синім кольором. Уміле суміщення цих двох основ дало потрібний колір для дублювання. Марія Бухаріна успішно впровадила мастикування втрат живописних фрагментів, які не мають фіксованої основи, спеціальною пульпою з некислотного картону на осетровому клеї. Тетяна Мінжуліна вдало поєднує різні методики реставрації на складних виробах, виготовлених з різних матеріалів (віяла, сумочки, парасольки, портсигар тощо). Водночас на першому місці завжди стоять сучасні вимоги етики й естетики щодо реставраційного втручання в пам’ятку, підбір найбільш щадних методик реставрації та консервації, розробка й надання музеям рекомендацій зі створення оптимальних умов зберігання пам’яток.

Силами художників-реставраторів відділу О.О. Гаврилюк, Т.В. Мінжуліної, М.М. Бухаріної, М.П. Батрак, Р.А. Лоран, Н.В. Напханенко реставровано й консервовано багато унікальних експонатів з музеїв Києва, Львова, Дніпропетровська, Чернігова, Одеси, Вінниці, Харкова, Севастополя. Регулярно проводяться реставраційні огляди фондових колекцій з метою виявлення творів, що потребують невідкладних заходів з їх відновлення та збереження.

Зараз у відділі працюють чотири художники-реставратори: Т.В. Мінжуліна (завідувач), Р.А. Лоран, О.В. Губченко, Є.В. Балмаков.