Cock RingWeb HostingSpell Check

Рішення ХІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова реставрація. Історія, сучасність, шляхи модернізації» (11–14 вересня 2016 р., м. Київ)

Рішення ХІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова реставрація. Історія, сучасність, шляхи модернізації» (11–14 вересня 2016 р., м. Київ)

ПРОЕКТ

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ РЕСТАВРАЦІЙНИЙ ЦЕНТР УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

ХІ Міжнародної науково-практичної конференції

«Наукова реставрація. Історія, сучасність, шляхи модернізації»

(11–14 вересня 2016 р., м. Київ)

 

       Згідно з Постановою Верховної Ради України № 2287-VIII «Про відзначення пам’ятних дат та ювілеїв у 2018 році» від 08.02.2018 р. 80-річчя з дня заснування Центральних республіканських майстерень з реставрації цінних музейних експонатів (нині Національний науково-дослідний реставраційний центр України) відзначено на державному рівні, що засвідчило високу оцінку діяльності Центру та його вагомий внесок у справу збереження національної культурної спадщини.

У рамках ювілейних урочистостей за фінансової підтримки Міністерства культури України Національний науково-дослідний реставраційний центр України організував та провів ХІ Міжнародну науково-практичну конференцію «Наукова реставрація. Історія, сучасність, шляхи модернізації».

       У роботі конференції взяли участь понад 370 провідних фахівців музейної та реставраційної справи України, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Латвії, Литви, Молдови, Польщі, Словаччини.

     За програмою конференції заслухано доповіді, повідомлення зберігачів фондів, науковців, художників-реставраторів зі всесвітньо відомих музеїв та реставраційних центрів, бібліотек, вищих навчальних закладів, науково-дослідних установ. Це, зокрема, Реставраційний центр Пранаса Гудінаса Литовського художнього музею (Вільнюс, Литва); Національна бібліотека Латвії, Латвійський національний художній музей (Рига, Латвія); Латвійський національний музей істории (Рига, Латвія); Академія мистецтв ім. Яна Матейка в Кракові, Університет Миколая Коперника в Торуні (Польща); Центр наукової реставрації музейних цінностей і реліквій (Баку, Азербайджан); Національне агентство з охорони культурної спадщини Грузії, ТОВ «Прогреси» (Тбілісі, Грузія); Національний історико-культурний музей-заповідник «Несвіж» (м. Несвіж, Білорусь); Національний художній музей Республіки Білорусь, Інститут фізики НАН Республіки Білорусь, Державний інститут управління та соціальних технологій Білоруського державного університету, ООО «Регула» (Мінськ, Білорусь); Брестський обласний краєзнавчий музей (Брест, Білорусь); Національний музей мистецтв Республіки Молдова (Кишинів, Молдова); Національний заповідник «Замки Тернопілля» (м. Збараж, Україна); Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» (м. Переяслав-Хмельницький, Україна); Інститут архітектури (ІАРХ) Національного університету «Львівська політехніка» (м. Львів, Україна); Лабораторія Германо-Слов’янської археологічної експедиції Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Музей археології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Харківська державна академія дизайну і мистецтв (м. Харків, Україна); Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному (смт. Опішне, Україна); Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, Національний музей-меморіал «Тюрма на Лонцького», Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Львівський державний коледж декоративного і ужиткового мистецтва ім. Івана Труша (м. Львів, Україна); Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури, Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського; Національний заповідник «Софія Київська», Національний музей історії України у Другій світовій війні, Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Національний музей народної архітектури та побуту України, Національний музей Тараса Шевченка, Інститут біології та медицини Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інститут археології НАН України, Центр пам’яткознавства НАН України (Київ, Україна); Одеський музей західного і східного мистецтва, Одеський музей особистих колекцій ім. О.В. Блещунова (Одеса, Україна), інші музейні заклади з різних регіонів України.

Конференція розглянула теоретичні, методичні, науково-практичні проблеми дослідження, збереження, консервації, реставрації рухомих пам’яток історії та культури.

Усього було заслухано та обговорено 135 доповідей за такою тематикою:

-       Історія становлення української реставраційної школи. Досвід організації реставраційних проектів.

-       Дослідження предметів державної та недержавної частини Музейного фонду України.

-       Інноваційні методи консервації й реставрації культурних цінностей. Досвід упровадження.

-       Кадрове забезпечення та підвищення кваліфікації фахівців реставраційної галузі. Реставраційна термінологія.

За результатами ґрунтовного обговорення та узагальнення доробків української реставраційної школи й міжнародного досвіду традицій та інновацій у науковій реставрації визначено першочерговість заходів для подолання існуючих проблем, висвітлено тенденції подальшого розвитку реставраційної галузі в Україні.

КОНФЕРЕНЦІЯ КОНСТАТУЄ

  • Національний науково-дослідний реставраційний центр України впродовж 80 років існування залишається провідним державним закладом реставраційної галузі й плідно розвиває засновану його фахівцями українську школу реставрації та продовжує сприяти збереженню рухомої спадщини нашої держави на виконання Закону України «Про приєднання України до Міжнародного центру вивчення питань збереження та відновлення культурних цінностей», а також наказу Міністерства культури України № 527 від 1.07.2016 р. «Про створення національної системи ІККРОМ».
  • Організація та проведення Національним науково-дослідним реставраційним центром України на високому фаховому рівні ХІ Міжнародної науково-практичної конференції «Наукова реставрація. Історія, сучасність, шляхи модернізації» є свідченням неухильного зростання міжнародного авторитету Центру щодо його наукового потенціалу у сфері збереження, дослідження, консервації, реставрації предметів Музейного фонду України, що є основним стратегічним напрямом діяльності найстарішого та найавторитетнішого науково-дослідного реставраційного закладу України.
  • Зберігання, превентивна консервація, забезпечення збереженості первісної структури пам’ятки є пріоритетними напрямами та принципами наукової реставрації.
  • Небезпечна екологічна ситуація, техногенні аварії, застаріла матеріально-технічна база, недостатнє фінансування негативно позначилися на стані збереженості пам’яток музейного та бібліотечного фондів України.
  • На особливу увагу заслуговує створення єдиного реєстру Музейного фонду України.
  • Організація моніторингу стану пам’яток та музейних приміщень має бути на сучасному науково-технічному рівні.
  • В Україні не існує галузі промисловості, яка б працювала на потреби реставрації; ринок імпортованих товарів не сертифікований, що є причиною використання в реставрації шкідливих та небезпечних матеріалів.
  • Через брак кваліфікованих кадрів, відсутність належної матеріальної бази, навчальної й методичної літератури система підвищення кваліфікації музейних, бібліотечних фахівців та реставраторів не відповідає сучасним професійним вимогам.

КОНФЕРЕНЦІЯ ВВАЖАЄ ЗА НЕОБХІДНЕ

звернутися до Міністерства культури України з такими пропозиціями:

- вирішити питання цільового фінансування діяльності музеїв, бібліотек, спеціалізованих реставраційних організацій, спрямованої на забезпечення збереженості історико-культурного надбання, проведення наукових досліджень у галузі консервації, реставрації пам’яток історії та культури музейного та бібліотечного фондів України;

- вирішити питання оновлення науково-дослідного, реставраційного устаткування для ННДРЦУ та його філій, створення відповідного сучасним вимогам рівня матеріально-технічної бази;

- надати цільове фінансування ННДРЦУ для створення постійно діючої виїзної робочої групи фахівців з комплексного обстеження музейних колекцій та фондосховищ; створити реєстр рухомих пам’яток історії та культури, які потребують першочергового консерваційно-реставраційного втручання, біологічного, кліматологічного обстеження фондосховищ; забезпечити всебічне сприяння адміністрації музейних закладів проведенню таких обстежень;

- на базі ННДРЦУ створити підрозділ з централізованого постачання та сертифікації обладнання, інструментарію, реставраційних матеріалів;

- сприяти створенню при ННДРЦУ навчального центру для підвищення кваліфікації та стажування художників-реставраторів з усіх реставраційних спеціальностей, а також фахової перепідготовки, практичного навчання зберігачів фондів музеїв та бібліотек;

- підвищити роль реставраційних рад музеїв та реставраційних організацій; вважати неприпустимим проведення консерваційно-реставраційних робіт у музеях без реставраційних рад за участю художників-реставраторів, що мають кваліфікаційні категорії за відповідними реставраційними спеціальностями;

- сприяти розширенню видавничої бази ННДРЦУ для підвищення кваліфікації художників-реставраторів, проведення конференцій, виставок, навчальних семінарів, майстер-класів та стажувань;

- вирішити питання цільового фінансування навчання, підвищення кваліфікації художників-реставраторів у країнах ближнього та далекого зарубіжжя з реставраційних спеціальностей, фахівців з яких не готують у навчальних закладах України.

Учасників конференції просимо надсилати свої пропозиції для складання остаточного варіанта Рішення.

Залишити коментар