Cock RingWeb HostingSpell Check

Завершено реставрацію діорами «Битва за Дніпро»

Завершено реставрацію діорами «Битва за Дніпро»

Завершено реставрацію діорами «Битва за Дніпро»

До Дня Перемоги провідні фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України завершили широкомасштабну роботу з реставрації діорами «Битва за Дніпро» з Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького. Унікальна пам’ятка розповідає про події Другої світової війни, коли у вересні ─ жовтні 1943 року радянські війська форсували р. Дніпро в районі сіл Військове-Вовніги Солонянського району.

Діораму було відкрито в 1975 до 30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941─ 1945 років. Живописну частину діорами створено майстрами батального живопису Студії військових художників імені М.Б. Грекова, заслуженими художниками РРФСР М.Я. Бутом та М.В. Овечкіним. Цільноткане полотно виготовлене на Пензенський ткацькій фабриці «Червоний Жовтень» площею 840 кв.м (14×60), розміщене в спеціальному приміщенні (за проектом  архітектора  В.О. Зуєва), значну частину якого займає предметний план

Це одна з найбільших діорам у світі: загальна площа будівлі становить 1340 кв.м, а площа її зали  900 кв. м. Відстань від оглядового майданчика до полотна – 12 м, загальна площа предметного плану – 590 кв.  Широкий радіус огляду (до 230°, зазвичай кут огляду діорам від 120° до 150°), глибокий предметний план, що складається із залишків оборонних споруд, зброї, переправних засобів, військових атрибутів, спеціальне освітлення та озвучення діорамного залу створюють у глядачів ефект безпосередньої присутності на місці штурму Дніпра.

Діорама «Битва за Дніпро» за понад 40 років жодного разу не реставрувалася. За час існування епічного живописного твору відбувся природний процес старіння полотна, фарбового шару, який негативно вплинув не тільки на зовнішній вигляд твору, а й на стан збереженості самого музейного предмета.

Значної шкоди діорамі завдали й неодноразові затікання вологи під час аварій, які були спричинені помилками при будівництві об’єкта. Під час тривалого затікання на частині живопису утворилися значні нашарування солей,  які частково зруйнували живопис та ґрунт. Щільні, багаторічні пилові  забруднення спотворили живописне зображення. Не менш пошкодженим був і предметний план діорами, частина предметів якого була  повністю зруйнована під дією вологи. Значні пошкодження призвели до втрати експозиційного вигляду живописної частини та предметного плану діорами.

У 2017 році було розпочато надзвичайно складну реставрацію, яку здійснили провідні художники-реставратори Національного науково-дослідного реставраційного центру України Тетяна Бичко, Володимир Папушенко, Ірина Сапєгіна, Михайло Білошицький.

Складності реставрації були пов’язані не лише з великою площею полотна та предметного плану, які потребували втручань художників-реставраторів, а й з необхідністю проводити значну частину заходів «на висоті», перебуваючи в будівельній люльці, яка, до речі, була лише одна. Постійне фізичне навантаження під час висотних робіт, відсутність опалення в музейному приміщенні, необхідність використовувати спеціальні засоби для здійснення технічної та живописної реставрації ускладнювали роботу реставраторів. Не сприяла реставрації й складна чашоподібна форма площина самого полотна діорами, яка розширялися догори, а значить реставратори, навіть з люльки (підйомної площадки) ледве діставали до об’єкта реставрації.

Особливу увагу реставратори приділили зразкам зброї часів Другої світової війни, військовому одягу, камінню, які, перебуваючи на передньому плані діорами, створювали атмосферу бою. Здійснено реконструкцію елементів предметного плану, видалено плями від затікань, відновлено колір рельєфу, реконструйовано рослинний декор, металеві предмети вкрито консервантом.

Роботу завершено, і тепер, зі слів реставраторів, діорама «Битва за Дніпро» буде ще довго «жити». Реставрація діорами ще раз підтвердила високий професіоналізм художників-реставраторів Національного науково-дослідного реставраційного центру України щодо виконання почесної місії збереження національного історико-культурного надбання та стала гідним внеском фахівців Центру у відзначення 80-річчя закладу.

Залишити коментар