Проведення виставок врятованих шедеврів українського та європейського мистецтва стало доброю традицією в роботі Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України. 

Перша виставка одного шедевра – ікони «Богородиця Одигітрія» середини XIII ст. із села Дорогобуж (Рівненський обласний краєзнавчий музей) –відбулася ще в далекому 1990 році у львівському Музеї етнографії та художнього промислу Академії наук України. Потім була ще низка знакових виставок творів, врятованих реставраторами Львівської філії ННДРЦУ для культури України, з різних музеїв:  іконостас із с. Прилбичі – родинного села митрополита А. Шептицького; іконостас із монастиря Великий Скит у Маняві (Богородчанський іконостас) авторства Йова Кондзелевича; великоформатний ренесансний вівтар Св. Анни із села Скелівка та багато інших творів мистецтва XVI–XIX ст. – олійного живопису, поліхромної скульптури, творів іконопису. Нещодавно львів’яни мали щасливу нагоду побачити справжній шедевр європейського мистецтва – «Портрет Йоганна ІV Ангальт-Цербста» роботи Лукаса Кранаха Старшого – єдиний твір цього художника, що зберігається в Україні. Не менш важливими були виставки та презентації в 2017 р., де експонувалися врятовані у Львівській філії ННДРЦУ портрети сина та невістки Богдана Хмельницького – Тимоша Хмельницького та Розанди Лупул із Львівського історичного музею, чотири монументальних полотна на тему Страстей Христових середини XVIII ст. авторства Фелікса Гіацинта Олесінського зі збірки Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького; виставка того ж року «Скарби Підгорецького замку».

Нині у Львові, у Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, 20 квітня відкрито чергову виставку одного шедевра – великоформатної картини невідомого художника XVIII ст. «Вінчання князя Миколи Радзивілла з Катериною Гонзаго» з Волинського краєзнавчого музею. Це надзвичайно цікаве парадне багатофігурне історичне полотно європейського зразка, створене на теренах Західної України. Картину нещодавно повернули до життя художники-реставратори Львівської філії ННДРЦУ.

На полотні зображено церемонію так званого попереднього вінчання (лат. per procura) у Відні 1553 року мантуанської герцогині Катерини Гонзаго (1533–1572), дочки імператора Фердинанда І Габсбурга, вдови мантуанського герцога Франческо ІІІ Гонзаго (1533–1550), з королем Польщі та Великим князем польським Сигізмундом ІІ Августом (1520–1572). Нареченого, через його відсутність, на вінчанні представляв князь Микола Радзивілл (Чорний) (1515–1565) – державний, військовий і політичний діяч Речі Посполитої, Великий канцлер Великого князівства литовського, віденський воєвода, дипломат.

Церемонія відбувалася 5 липня 1553 року у Відні, імовірно, у кафедральному соборі Святого Стефана.

Цей шлюб був типовим політичним союзом для скріплення стосунків імператора Фердинанда І із Сигізмундом ІІ Августом та інструментом запобігання союзу імператора з московським царем Іваном IV Грозним, спрямованого проти Польсько-Литовської держави.

Картину створено невідомим майстром орієнтовно в середині XVIII ст. (існує інформація про її датування 1752–1759 рр.).

Художники-реставратори Львівської філії ННДРЦУ дослідили картину та виконали її реставрацію. Проведено дезінфекцію твору, полотно демонтовано з аварійного підрамника. Виконано укріплення ґрунту та фарбового шару методом нанесення профілактичної заклейки. Усунуто попереднє дублювальне полотно та залишки клею зі звороту авторської основи. Ліквідовано деформації та доповнено дрібні втрати авторського полотна. Зроблено повторне дублювання основи твору та розтягнуто полотно на підрамник музейного типу. Підведено реставраційний ґрунт у межах втрат авторського. Усунуто залишки попередньої реставрації: пожовтілу лакову плівку й потемнілі тонування. Нанесено захисний шар лаку. Проведено тонування в межах втрат фарбового шару в тон, близький до авторського, та повторне лакування. У результаті твір не лише збережено – він набув естетичного експозиційного вигляду.

Виставка триватиме до 30 травня 2017 року в Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України за адресою: м. Львів, пр. Свободи, 15.