До Національного науково-дослідного реставраційного центру України звернулася громада Полтавської Благовіщенської церкви ПЦУ, що в місті Лохвиця Миргородського району з проханням обстежити стан збереженості біля 100 ікон, які свого часу зібрав священник цієї парафії. За свідченнями, згодом новий священник – його правонаступник перемістив твори сакрального мистецтва до приміщення дзвіниці. Після переходу церковної громади до Православної церкви України ікони через понад десять років були повернуті в будівлю Благовіщенської церкви, але стан їх збереженості виявився доволі загрозливим, на межі повної втрати зображення на деяких з них. Перебування творів іконопису в неопалювальному приміщенні дзвіниці, з пошкодженими вікнами тощо дало про себе знати.
У другій половині лютого до Лохвиці вирушила команда ННДРЦУ на чолі з генеральним директором Світланою Стрєльніковою. Завданням було задокументувати стан збереженості й здійснити фотофіксацію пошкоджень, визначити предмети культу, які вимагають реставраційного втручання, напрацювати рекомендації щодо оптимальних умов їхнього подальшого зберігання та можливої музеєфікації. Художники-реставратори вищої кваліфікаційної категорії: заступник генерального директора з науково-реставраційної роботи Тетяна Бичко, завідувач науково-дослідного відділу реставрації творів олійного живопису Володимир Папушенко, завідувач науково-дослідного відділу реставрації творів темперного живопису Михайло Білошицький – прийшли до висновків, що ікони знаходяться в нестабільному стані, є наявні ознаки руйнування й потребують проведення невідкладних консерваційно-реставраційних заходів. Деякі з них мають значні ділянки відшарування та осипи фарбового шару, потертості, пошкодження основи. Ситуація є загрозливою і може спровокувати повну втрату творів.
Сама ж колекція українського іконопису надзвичайно цікава та заслуговує на увагу. Є в ній і частини щонайменше чотирьох іконостасів, в основному празникового ряду, і просто храмові ікони, і народні ікони з рідкісними сюжетами. Окремі твори сакрального мистецтва доволі давні – кінця ХVII – початку ХVIII ст. Серед них є й такі, що могли зайняти гідне місце у фондовому зібранні одного із національних музеїв, бо іконографія справді унікальна.
Крім творів іконопису, у дзвіниці зберігалися й інші старовинні предмети: рушники, церковний одяг, плащаниці. Усі вони також потребують кваліфікованої допомоги художників-реставраторів.
Фотофіксацію провів завідувач сектору фотодокументування ННДРЦУ Олександр Солдатенко.