У 2022–2023 роках західні вуличні художники Бенксі (Banksy), С215 (Крістіан Гемі), TVBoy (Сальваторе Бенінтенде) приїздили на деокуповану частину Київщини, де створили загалом понад два десятки стінописів. Тоді ж для місцевої та обласної влади постало непросте завдання зберегти ці твори. За зверненням Департаменту культури та туризму Київської обласної державної адміністрації фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України неодноразово виїжджали до Ірпеня, Бучі, Горенки, Бородянки, обстежували стан робіт і надавали рекомендації щодо їх збереження.

Черговий такий виїзд відбувся минулого тижня, 21 січня, до Бородянки за участі співробітників ННДРЦУ на чолі з генеральним директором Світланою Стрєльніковою та представників Департаменту культури та туризму КОДА: заступника директора Департаменту – начальника управління туризму Євгенія Самойленка та начальника відділу розвитку туристичної діяльності та промоції управління туризму Марії Охріменко. Сприяла в цьому транспортна компанія UBER Technologies, Inc. (США), за що їй дуже вдячні.

Вуличний живопис у Бородянці розташований на кількох локаціях. Сьогодні про перший з них – твір «Давид і Голіаф», зображений британським митцем Бенксі на вцілілій стіні котельні, що була зруйнована росіянами на початку повномасштабного вторгнення. Зараз же цей фрагмент стіни оточений спеціально зведеним павільйоном з охоронною сигналізацією.

Художники-реставратори станкового живопису вищої кваліфікаційної категорії ННДРЦУ: заступник генерального директора з науково-реставраційної роботи Тетяна Бичко, завідувач науково-дослідного відділу реставрації творів олійного живопису Володимир Папушенко, завідувач науково-дослідного відділу реставрації творів темперного живопису Михайло Білошицький – разом із завідувачем науково-реставраційної майстерні Національного заповідника «Софія Київська» художником-реставратором монументального живопису вищої кваліфікаційної категорії Анатолієм Остапчуком обстежили стан зображення і захисної конструкції, порівнюючи все з минулорічною ситуацією. Крім нових осипань і так само вологої стіни, фахівці звернули увагу на пошкодження конструкції павільйону, що не найкращим чином впливає на сталість його внутрішнього мікроклімату. Було обговорено також потенційну можливість збереження твору за інших умов, за межами місця створення.

Паралельно прискіпливо працювали науковці ННДРЦУ. Так, завідувач наукового відділу біологічних досліджень Тетяна Митківська та науковий співробітник цього ж відділу Наталія Боліла виміряли вологовміст тиньку в різних місцях стіни за відповідною методикою. Далі взяли проби для проведення мікологічного дослідження в лабораторних умовах. За його результатами буде відомо, чи є необхідність знезараження стінопису і якими методами, біоцидами воно має здійснюватися.

У наукових співробітників наукового відділу фізико-хімічних досліджень Наталії Шевченко й Олени Асаулової було інше завдання. Вони зафіксували фізичні параметри стіни, живопису та його пошкоджень, узяли зразки для хіміко-технологічних досліджень тиньку й фарб.

Тепер, за підсумками натурного обстеження й лабораторних досліджень, у фахівців ННДРЦУ та Заповідника важливе завдання: підготувати науково обґрунтовані дієві рекомендації щодо збереження роботи Бенксі. І з цими рятівними заходами, вочевидь, зволікати не варто.

Світлини Артема Ілінга, спеціаліста з фотодокументування ННДРЦУ.