21 листопада в календарі знаменних дат України має відчуття оптимізму з відгомоном трагедії. Офіційно – це День Гідності та Свободи, усталений у пам’ять про початок двох важливих, поворотних історичних подій: Помаранчевої Революції у 2004 році та Революції Гідності у 2013-му, – коли громадянське суспільство згуртувалося в боротьбі за свободу, демократію та гідне, європейське майбутнє для прийдешніх поколінь.

У ретроспективі обох Майданів, через багато років потому можна стверджувати, що йшлося не просто про вектор розвитку країни. Мова йшла про збереження української державності й суверенності, які імперська росія поставила під сумнів уже тоді та намагається збройно знівелювати дотепер.

В українських музеях зібрано сотні й тисячі експонатів, що як «свідки», «учасники» подій снують міцні зв’язки у фундаменті історичної пам’яті. Збереження цих предметів – спільне завдання різних інституцій. Так, частина артефактів із фондів Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності вже потребувала консерваційно-реставраційних заходів. У 2019 році фахівці науково-дослідних відділів ННДРЦУ: реставрації творів олійного живопису, реставрації творів темперного живопису, реставрації творів графіки – уміло відреставрували 81 музейний предмет. Це 49 будівельних та військових касок із художніми розписами відомих (Н. Фесенюк, Г. Дигаса, В. Власюка, О. Кулик, Ю. Яська, О. Козакової, С. Дзюблюк, М. Раченко, Дольової) та невідомих митців, 22 графічних твори (Л. Демченко, Ю. Омельченко, О. Храпченка, П. Титуленка, Т. Чепрасової, Н. Фесенюк, невідомих художників), розписаний плафон від вуличного ліхтаря, а також 9 живописних творів: на полотні (автори – С. Дорошенко, А. Вихтюк, О. Мельник, Т. Чепрасова), на дереві (А. Гаркавенко), на ПВХ- та ОСБ-основах (Т. Чепрасова).

Згуртованість у прагненні гідності та свободи – не поодинокі сторінки в українській історії. Шана Героям, які їх творили й творять!

#БутиГідними