«Слава не поляже;
Не поляже, а роскаже,
Що діялось въ світі,
Чия правда, чия кривда
И чиі ми діти.
Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине….
Отъ де, люде, наша слава,
Слава України!»

27 жовтня 2024 року, у День української писемності та мови, в умовах війни з росією ці слова видатного поета Тараса Шевченка (1814–1861), нехай і цензуровані, звучать особливо. Без сумніву, українська національна ідентичність та українська мова – одна з її головних складових – знищені не будуть, як би того не хотіли окупанти і яких би зусиль не прикладали.

Вірш «До Основ’яненка», “поправлений” цензурою, вийшов друком у «Кобзарі» 1840 року, був також опублікований у перевиданні 1860 року. Цю книгу, 1860-го, видав Пантелеймон Куліш у Санкт-Петербурзі, і родинний примірник з дарчим написом автора Олександрі Куліш (псевдонім Ганна Барвінок), дружині Куліша, зберігається в колекції Національного музею Тараса Шевченка.

У 2004-2008 роках співробітники Національного науково-дослідного реставраційного центру України: художник-реставратор вищої кваліфікаційної категорії Ганна Горишняк та художник-реставратор Олег Будзан – доклали чимало фахових зусиль для збереження згаданої меморії.

Працювати було над чим. Книга (20,6х13,7 см; палітурка 21,1х14,0 см; папір, картон; типографський друк; 245 сторінок) мала пилові забруднення, не з’єднані блок і палітурні кришки, на краях останніх утрачено картон. Паперова обкладинка – у затіканнях і плямах невідомого походження, задню її частину втрачено. Рукописний дарчий напис Т. Шевченка на шмуцтитулі частково зіпсований плямами від води. Усі аркуші розбитого блока – у жовтих плямах різного розміру, деякі аркуші випадали.

Реставраційні заходи було розпочато з демонтажу й відокремлення блоку від палітурних кришок. Потім видалено забруднення на аркушах, хімічно оброблено плями на них, промито від реагентів. Аркуш з дарчим написом локально оброблено мікротампонами від затікань. На шляху до зшиття блоку – пластифіковано, доповнено втрати, підклеєно розриви, пресовано аркуші, складено зошити за схемою. Задню сторінку обкладинки виготовлено заново, підклеєно втрати на картонних кришках, монтовано палітурку. Насамкінець, підклеєно форзаци, пресовано блок і тоновано обкладинку акварельними фарбами.

#мовавільних – це про українську культурну спадщину, про видання, які зберігають музеї та рятують художники-реставратори.

Шевченко Т.Г. (1814–1861)
КОБЗАРЬ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
1860 р. Санкт-Петербург. Друкарня П.А. Куліша

Папір, картон; типографський друк
21х15 см 20,6х13,7 см; палітурка 21,1х14 см; 244 сторінки
Інв. № А-207
Реставраційний паспорт П-3066 г
Художники-реставратори Горишняк Г.К., Будзан О.І., 2004–2008 рр.

Стан до реставрації:
Загальне пилове забруднення. Відсутність з’єднання палітурних кришок з блоком, втрати картону на краях кришок. Паперова обкладинка в затіканнях. Плями невідомого походження. Рукописний дарчий напис Т. Шевченка на шмуцтитулі частково зіпсований плямами від води. Усі аркуші блока ушкоджені жовтими плямами різного розміру. Втрата задньої обкладинки. Блок розбитий. Деякі аркуші випадають.

Реставраційні заходи:
Демонтовано. Відокремлено блок від кришок. Видалено забруднення на аркушах, хімічно оброблено плями на аркушах блока, промито від реагентів. Аркуш з дарчим написом локально оброблено мікротампонами від затікань.
Пластифіковано, доповнено втрати, підклеєно розриви. Пресовано аркуші. Складено зошити за схемою. Зшито блок. Виготовлено задню сторінку обкладинки. Підклеєно втрати на картонних кришках. Монтовано палітурку.
Підклеєно форзаци. Пресовано блок. Тоновано обкладинку акварельними фарбами.