На південному сході Чернігівщини, у селі Качанівка Прилуцького району, чи не дивом зберігся унікальний куточок, де мальовнича паркова природа та архітектурна спадщина другої половини ХVIII – початку ХХ ст. творять єдиний неповторний ансамбль. Від заснування в 1981 році й дотепер розміщений там Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» відроджує історичну садибу і пам’ять про її власників – знатні родини Тарновських і Харитоненків. Допомагає в цьому вже котрий рік Національний науково-дослідний реставраційний центр України.
Улітку 2022 року команда художників-реставраторів і науковців Центру обстежила стан збереженості та відібрала для проведення невідкладних консерваційно-реставраційних заходів музейні предмети з фондової колекції Заповідника. У 2023 році частину з них було відреставровано на базі ННДРЦУ в Києві, ще частину – безпосередньо в Качанівці. Працювали тоді фахівці різних реставраційних напрямів: олійний і темперний живопис, графіка, твори з тканини та шкіри, меблі. Добра практика виїзної реставрації була продовжена й цьогоріч у серпні-вересні, тож попереду ціла серія публікацій про неї.
Першими в Качанівку наприкінці серпня вирушили співробітники науково-дослідного відділу реставрації творів графіки: художники-реставратори вищої кваліфікаційної категорії Тамара Гайчук і Людмила Ятченко та художник-реставратор першої кваліфікаційної категорії Євгенія Осадча. Ця робота стала продовженням минулорічної реставрації. Так, у 2023 році на базі Заповідника вони відреставрували офорт Василя Касіяна (1896–1976), дві акварелі Амінадава Каневського (1898–1976), три літографії і три автолітографії Володимира Маковського (1846–1920). Усе – за мотивами творів Миколи Гоголя (1809–1852) «Ніч перед Різдвом», «Сорочинський ярмарок», «Страшна помста» і поеми Тараса Шевченка (1814–1861) «Гайдамаки». Цього року працювали над творами тієї ж тематики: трьома офортами В. Касіяна – ілюстраціями до «Кобзаря» і поеми «Гайдамаки» Т. Шевченка, його портретом, однією автолітографією та двома літографіями В. Маковського до повісті М. Гоголя «Страшна помста», трьома літографіями невідомого художника до повістей М. Гоголя «Зачакловане місце» і «Тарас Бульба».
На всіх графічних творах були численні руді й брунатні плями, на кількох – залишки монтування й силікатний клей. Тому спершу було нейтралізовано ці «доповнення», видалено поверхневі забруднення, локально ослаблено плями, промито в особливих умовах. Потім усунуто залами, підклеєно розриви, доповнено втрати паперу і пресовано. Наприкінці – тоновано. У підсумку, усі 9 робіт набули експозиційного вигляду і тепер зможуть доповнити інтер’єри садибного комплексу.
Відрядження в Качанівку стало можливим завдяки всебічному сприянню керівництва Заповідника та особисто головного зберігача фондів Лариси Лихвар, які попіклувалися про належну організацію робочих місць та умов проживання для художників-реставраторів. Важливою була також допомога фонду ALIPH (Швейцарія), Смітсонівського інституту (США) і транспортної компанії UBER Technologies, Inc. (США).
Світлини завідувача сектору фотодокументування ННДРЦУ Олександра Солдатенка.
До слова, винятково Шевченкіану – 14 офортів Володимира Василенка (1925–1997) – відреставрували в ННДРЦУ в Києві 2023 року вже згадані фахівці, а також їхні колеги з відділу: художники-реставратори вищої кваліфікаційної категорії Ольга Корвацька й Настасія Орєхова, першої кваліфікаційної категорії – Ніна Ткаченко, художник-реставратор Катерина Козак-Воєдило.