Під час лютневих відряджень до Бородянки (Бучанського р-ну Київщини), про які ми вже писали, фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України під керівництвом генерального директора Світлани Стрєльнікової вкотре обстежили стан збереженості графіті ще одного вуличного художника – англійця на псевдонім Бенксі, справжнє ім’я якого досі невідоме.
Бенксі приїздив до України восени 2022 року. Тут, у постраждалих від російської агресії містах і селищах – Києві, Ірпені, Бородянці, Гостомелі, Горенці він створив 7 графіті, що мають глибоко символічний, пов’язаний із війною характер. Із них у Бородянці – 2: роботи «Гімнастка» на бетонних блоках розбитої багатоповерхівки та «Давид і Голіаф» на стіні зруйнованої котельні. Нині фрагменти блоків з «Гімнасткою» демонтовано, скріплено з двох боків масивним металевим каркасом і розміщено на центральній площі Бородянки поруч із також демонтованим стріт-артом французького митця Крістіана Гемі (псевдонім «С215»). Графіті «Давид і Голіаф» залишено на місці, а стіну, на якій воно зображено, оточено прозорою захисною спорудою, оснащеною охоронною сигналізацією.
Заступник генерального директора з науково-реставраційної роботи Тетяна Бичко та завідувачі науково-дослідних відділів реставрації художники-реставратори вищої категорії Володимир Папушенко і Михайло Білошицький дійшли висновку, що конструкцію захисної споруди для графіті «Давид і Голіаф» потрібно вдосконалити для посилення стійкості та забезпечення відносно сталого мікроклімату. Крім того, необхідно фахово підійти до облаштування гідроізоляції та укріплення стіни з живописом. Це унеможливить потрапляння вологи та різкі зміни температурно-вологісного режиму в захисній споруді. Потрібен також контроль за хитким станом тиньку й тонкого шару вапна, на якому безпосередньо намальовано зображення.
Роботу «Гімнастка» варто експонувати в закритому приміщенні, бо залишення її просто неба вкрай негативно позначається на збереженості стінопису та загрожує його повним осипанням.
У січні цього року фахівці ННДРЦУ обстежили також графіті Бенксі в місті Ірпінь та селі Горенка (Гостомельської селищної територіальної громади) в Бучанському р-ні Київщини. В Ірпіні – це робота «Гімнастка», що була намальована на стіні понівеченого будинку акурат над дірою від потрапляння снаряду. Наразі цю частину стіни демонтовано, скріплено металевим каркасом і розміщено на новій локації. Саме графіті закрито листом оргскла в металевій рамі.
Схожим чином «зберігають» стріт-арт Бенксі і в Горенці. Там робота «Чоловік у ванній», намальована на залишках шпалер на стіні напівзруйнованого будинку, нині захищена листом оргскла в металевій рамі, працює сигналізація. Такий спосіб збереження добре захищає від вандалів, однак згубний для паперової основи, яка накопичує конденсат, піддається негативній дії сонячного проміння і тим самим сприятлива до біологічного зараження. Найкраще в цьому випадку – демонтувати графіті, дублювати на нову основу і зберігати в закритому приміщенні. За інформацією Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, невдовзі розпочнеться відбудова цього будинку, і вже озвучено плани з демонтажу стінопису, що, безумовно, мають проводити висококваліфіковані художники-реставратори, які мають значний досвід роботи з творами на паперовій основі.
У підсумку фахівці ННДРЦУ, як і під час попередніх обстежень у 2023 році, констатували, що найкращим способом зберігання графіті Бенксі є їхній демонтаж та експонування в умовах музейного закладу з відтворенням інтерактивними методами місця їх створення на зруйнованих або пошкоджених будинках. Або ж – розроблення та створення на місці зображення графіті спеціальних захисних конструкцій (прозорого саркофага), який відповідатиме всім вимогам належного зберігання таких об’єктів.
На жаль, у трьох випадках – Бородянки, Ірпеня й Горенки місцева влада дослухалася до фахових рекомендацій ННДРЦУ лише частково, зокрема щодо закриття зображень спеціальними конструкціями з оргскла, які можуть бути тільки тимчасовими. Загалом нинішня ситуація зі стріт-артом Бенксі вже впливає на стан збереженості стінопису, аж до перспективи його повної руйнації.
Фотофіксація Анни Черкас, співробітника сектору фотодокументування ННДРЦУ.