Реставрація іконостаса з церкви Святої Трійці в Жовкві

Львівські фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України завершили надскладну реставраціюіконостаса з церкви Святої Трійці Музею-заповідника «Жовківський замок» (відділ Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького)– видатної пам’ятки архітектури та монументального мистецтва галицької школи, над якою працювали впродовж 2019–2023 рр.
У науковій реставрації іконостаса брали участь художники-реставратори Євген Манько, Наталія Білостоцька, Оксана Войтович, Анастасія Боднар, Роксолана Мокрій, Олександра Гливка, Мар’яна Баліцка, Олег Карапінка, Олег Глібовецький, Ольга Зінчук, Марта Москаль, Олеся Бучинська-Литвиненко, Іван Карпа, Марія Берко, Марія Шпаківська, Тетяна Ющук під керівництвом завідувача науково-дослідного реставраційного відділу Мирослави Білецької-Зварич. До обстеження та дослідження іконостаса були долучені наукові працівники Олена Козак (хімік, біохімік), Богдан Андріїшин (ентомолог) під керівництвом завідувача відділу наукових досліджень Олександри Павленко, а також техніки-фотографи Тетяна Бучковська, Валентин Рябець, Анна Черкас й зберігач фондів Інна Шкльода.
Упродовж цієї роботи було відреставровано 60 ікон та іконних зображень (на одвірках Царських воріт, дияконських дверях та їхніх одвірках) й більше сотні елементів поліхромного декоративного різьблення (декоративні колони, різьблені обрамлення, елементи декору).
П’ятиярусний іконостас складається із різночасових частин та ікон другої половини XVII – першої половини XVIII ст., виконаних у стилістиці українського бароко.
Основу іконостаса складають ікони, створені майстрами Жовківської школи іконопису кола визначного галицького іконописця Івана Рутковича (середина XVII ст. – 1703/08 р.), який, можливо, виконав деякі частини іконостаса. Одним із авторів ікон іконостаса є, також ще один визначний іконописець цього осередку – Василь Петранович (1680–1759).
Церква Святої Трійці збудована в 1720 р. на місці згорілої церкви на кошти парафіян та сина короля Яна ІІІ Собєського – Костянтина, з 2013 р. входить до переліку 16 церков польсько-українського прикордоння і внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО як об’єкт транскордонного місця «Дерев’яні церкви карпатського регіону Польщі та України».
Перед консерваційно-реставраційними заходами були здійснені важливі наукові дослідження. Рентгенографічні обстеження виявили перемалювання зображень Богородиці з Дитям та Христа-Учителя (орієнтовно друга половина XVII ст., можливо, авторства Івана Рутковича), виконані пізніше – у першій половині XVIIІ ст. Василем Петрановичем.
Реставраційні роботи проводилися поетапно. На першій стадії було укріплено левкас та фарбовий шар на іконах та декоративному різьбленні. На другій – усунено численні перемалювання та шпаклювання, пізніші непрофесійно виконані правки та тонування. Далі видалено значні поверхневі забруднення та старі потемнілі й забруднені лакові покриття. На завершення було проведено тонування на іконах та декоративному різьбленні для надання їм експозиційного вигляду.
У процесі реставрації іконостаса (2021–2022) було реалізовано виставковий проєкт «Нове життя іконостаса з церкви Святої Трійці в місті Жовква» у музеї Івана Георга Пінзеля – відділі Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Г. Возницького, на якому було продемонстровано більшу частину відреставрованих ікон іконостаса та елементів поліхромного декоративного різьблення.