Качанівка (Чернігівська обл.) – палацово-парковий комплекс, що отримав статус національного історико-культурного заповідника, має надзвичайну історичну та архітектурну цінність завдяки збереженим інтер’єрам, колекції предметів часів козаччини та речей, пов’язаних із життям і творчістю Тараса Шевченка.
Під час господарювання Григорія Степановича Тарновського та його нащадків комплекс переживав один із кращих періодів свого розвитку і став важливим культурним та мистецьким центром. Тут часто гостювали і творили видатні діячі культури, серед яких Т. Шевченко, М. Костомаров, М. Глінка, М. Гоголь, М. Щепкін, І. Рєпін, М. Максимович та інші.
Дві команди художників-реставраторів Національного науково-дослідного реставраційного центру України протягом червня 2023 року на території закладу рятували музейні експонати Національного історико-культурного заповідника «Качанівка», які перебували в аварійному стані.
Перша команда художників-реставраторів Марія Бухаріна та Ірина Єлісєєва під керівництвом Тетяни Мінжуліної, завідувача науково-дослідного відділу реставрації творів з тканини та шкіри, 5–9 червня провела невідкладні консерваційно-реставраційні заходи щодо дев’яти музейних предметів.
Фрагмент парчі (Європа, ХVІІІ ст.) мав безліч великих і малих розривів по всьому полю тканини, руді плями в кількох місцях, увесь відріз був забруднений і вицвілий, а нитки в багатьох місцях висотані. Фахівці провели загальне очищення тканини, максимально ослабили плями. Далі все полотнище здублювали на нову основу із натурального шовку, місця значних висипань ниток інкапсулювали газовою тканиною з лицевого боку відрізу.
Фартух, виготовлений із вовни червоного кольору з набивним рослинним орнаментом чорного кольору (Чернігівщина, кін. ХІХ ст.), був дуже пошкоджений міллю (у багатьох місцях дірки, частково залатані); весь відріз забруднений і вицвілий; мав зміну барвників та руді плями в кількох місцях. Реставратори провели загальне очищення тканини, максимально ослабили плями, все полотнище здублювали на нову основу (німецький дублювальний трикотаж), місця значних висипань ниток були інкапсульовані газовою тканиною з лицевого боку відрізу.
Складні реставраційні заходи художниками-реставраторами здійснювалися поетапно на окладі ікони Св. Конона ІІ пол. ХІХ ст. (на полотняній основі, вишитий бісером і стеклярусом, з написом внизу «Св. Конон Градарь»), який мав втрати бісеру і стеклярусу; плями, розриви по краях; висотування ниток, значні забруднення; втрати нашивного німба над зображенням фігури ліворуч; вицвітання, потемніння. Спочатку оклад очистили від забруднень. Потім здублювали на нову основу, далі – укріпили бісер, який осипався.
На футлярі для годинника ХІХ ст., вишитому бісером, фахівці на першому етапі очистили футляр від забруднень, на другому – провели частковий демонтаж. На завершення здублювали тканину на нову основу та змонтували футляр.
Реставраційні заходи було проведено на всіх інших етнографічних тканинах (тканому рушнику, вишитому рушнику, полотняному вишитому рушнику, чоловічій сорочці), які мали загальні забруднення, плями, окремі розриви, висотування ниток. Художники-реставратори також їх очистили від забруднень, максимально ослабили плями, здублювали місця втрат та висипань на нову основу, виправили деформації.
Завдяки реставраційним заходам усі дев’ять музейних предметів було врятовано від подальшої руйнації.
Відрядження здійснювалося за допомоги міжнародних партнерів: фонду ALIPH та компанії UBER.