Cock RingWeb HostingSpell Check

Проведення XIII Міжнародної науково-практичної конференції «Музейний фонд України в реаліях війни. Дослідження, обстеження, реставрація»

Проведення XIII Міжнародної науково-практичної конференції «Музейний фонд України в реаліях війни. Дослідження, обстеження, реставрація»

Проведення XIII Міжнародної науково-практичної конференції «Музейний фонд України в реаліях війни. Дослідження, обстеження, реставрація»

У сьогоднішніх реаліях військового стану в державі Національний науково-дослідний реставраційний центр України (Київ, філії у Львові, Одесі, Харкові) перебуває на передовій реставраційного фронту з порятунку музейних предметів Музейного фонду України. Незважаючи на значний обсяг робіт, який щодня виконують художники-реставратори та науковці, Центр підготував XIII Міжнародну науково-практичну конференцію з метою об’єднати наукову й музейну спільноту навколо актуальної теми «Музейний фонд України в реаліях війни. Дослідження, обстеження, реставрація». Упродовж 28–29 травня 2025 року фахівці мали змогу поділитися своїм досвідом, аби в подальшому продовжувати фахово зберігати мистецькі предмети.
Зі вступним словом виступила Генеральний директор ННДРЦУ Світлана Стрєльнікова, наголошуючи, що конференція присвячена порятунку культурної спадщини в умовах військової агресії рф, актуальним викликам для художників-реставраторів, які продиктовані реальним часом.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся заступник Міністра культури та стратегічний комунікацій України Сергій Бєляєв. Він підкреслив важливість співпраці України з міжнародними партнерами у сфері охорони культурної спадщини, подякував ЮНЕСКО та литовським реставраторам за підтримку в професійній підготовці українських художників-реставраторів, що спрямована на збереження унікальних музейних об’єктів.
До привітань приєдналися й міжнародні експерти. Серед них Стефані Грюссінген – спеціаліст з питань культури Представництва ЮНЕСКО в Україні, яка наголосила на важливій співпраці з ННДРЦУ щодо порятунку музейних колекцій України та сприянні з виїздами до прифронтових територій, що перебувають у зонах ризику; Алдонас Валкюнас – голова правління Асоціації реставраторів Литви; Даріуш Зубоч – директор музею писемності та друкарства (Польща), сертифікований консерватор мистецьких творів з паперу, шкіри, живопису та поліхромної скульптури, викладач Академії; Дато Гагошидзе – директор LTD “Conservation and restoration” (Грузія), член Комісії з атестації художників-реставраторів України при МКУ до 2019 року. До вступного слова також доєднався Владислав Терентьєв – директор Сумського обласного краєзнавчого музею, з яким Реставраційний центр тісно співпрацює та здійснює всі необхідні заходи з порятунку музейних предметів.
Команда Національного науково-дослідного реставраційного центру України висловлює щиру подяку нашим іноземним колегам, які в захваті від мужності та патріотизму українських реставраторів. Зарубіжні партнери продовжують надавати допомогу з придбання наукового, реставраційного обладнання та матеріалів, підвищення професійного рівня художників-реставраторів.
Пленарні засідання охопили надзвичайно широкий спектр тем – від тонкощів технологічних досліджень музейних експонатів до практики реставрації живопису, сакрального мистецтва, графічних творів, текстилю, кераміки, предметів з металу, кістки тощо.
Окрім досліджень та реставрації українських пам’яток культури, була також представлена важлива доповідь щодо формування та діяльності команди порятунку музею на прикладі палацу Хемптон Корт у Великобританії. Вона продемонструвала цінність співпраці з іноземними реставраторами та запозичення їхнього досвіду до наших реалій.
І хоча переважну більшість доповідей підготовлено фахівцями різних реставраційних спеціальностей та науковими працівниками Центру в Києві, Львові, Одесі, Харкові, до конференції також долучились учасники, які представляли й інші заклади культури: Національний художній музей України, Національний музей Тараса Шевченка, Національний заповідник «Батьківщина Тараса Шевченка», Бюро науково-технічної експертизи «АРТ-Лаб», Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна та багато інших.
У роботі конференції брали участь понад сто фахівців з різних закладів культури, а на пленарних засіданнях було заслухано 50 наукових доповідей.
Отже, наукова конференція демонструє необхідність та готовність спеціалістів і надалі зберігати в такі непрості часи культурні цінності, які є надбанням українського народу та свідченням нашої ідентичності.
З науковими публікаціями за темами можна буде ознайомитись у збірнику матеріалів конференції, який наразі готується до друку.

Залишити коментар