Cock RingWeb HostingSpell Check

Художники-реставратори працювали у Звягельському краєзнавчому музеї

Художники-реставратори працювали у Звягельському краєзнавчому музеї


За сприяння міжнародних партнерів: фонду ALIPH та міжнародної компанії UBER – колектив Національного науково-дослідного реставраційного центру України 5 травня 2023 року на чолі з генеральним директором Світланою Стрєльніковою працював у Звягельському краєзнавчому музеї (Житомирська область).
Художники-реставратори різних реставраційних спеціальностей, а також науковці провели комплексну роботу. Обстежили музейні експонати: ікони, картини, графічні твори, документи, фотографії, мапи, рушники, одяг, предмети археології та декоративно-ужиткового мистецтва тощо. Визначили музейні цінності, які вимагають невідкладного консерваційного втручання та виконання термінових реставраційних заходів на базі музеїв.
Зокрема Віталій Миргородський, художник-реставратор науково-дослідного відділу реставрації творів темперного живопису, обстежив дві ікони «Богоматір Ченстоховська» кін. XVIII – поч. ХІХ ст. в металевих окладах.
Завідувач науково-дослідного відділу реставрації стародруків, рукописів, документів та фотографій Ганна Горишняк дослідила документи та фотографії. Рукописні справи 1931 року, які наклеєні силікатним клеєм на цигарковий папір, від дії клею тексти втратили колір до 90%, а по всій основі з’явилися білі плями. Фотографії 1932–1933 рр. з численними заламами, розривами, сколами мають подряпини, обірвані краї, сліди життєдіяльності комах, часткові втрати основи. Рукописні документи та фотографії потребують термінових консерваційно-реставраційних заходів.
Ірина Єлісєєва, художник-реставратор науково-дослідного відділу реставрації творів з тканини та шкіри, оглянула етнографічні предмети 2 пол. ХІХ – 1 пол. ХХ ст. (одяг, рушники тощо).
Серед обстежених музейних предметів варто виділити скарб ювелірних виробів (жіночих прикрас) Х–ХІ ст. часів Київської Русі, виготовлених із срібла в техніках зернь, скань. Віктор Голуб, завідувач науково-дослідного відділу реставрації творів з металу, який дослідив археологічний скарб, рекомендував здійснити термінові реставраційні заходи на ювелірних прикрасах безпосередньо на базі Реставраційного центру.
Провідний науковий співробітник відділу фізико-хімічних досліджень Олексій Андреєв виконував фізико-хімічні дослідження музейних предметів з металів (срібла, бронзи). Методом рентгенофлуоресцентного аналізу з використанням портативного спектрометра Expert Mobile проводив дослідження елементного складу окладу ікони «Богоматір Ченстоховська», ступки з товкачем та археологічних прикрас.
Ірина Лушпієнко, науковий співробітник відділу кліматології, особливу увагу приділила кліматичним умовам збереження музейних цінностей.
На завершення обстеження фахівці надали консультативно-методичну допомогу щодо дотримання температурно-вологісного режиму експозиційних і фондових приміщень, умов зберігання, пакування та догляду за музейними предметами.

Залишити коментар