Команда Національного науково-дослідного реставраційного центру України під керівництвом заступника генерального директора ННДРЦУ з науково-реставраційної роботи Тетяни Бичко з 24 лютого до 4 березня плідно працювала в музейних закладах міста Ужгород (Закарпатська обл.). Фахівці Реставраційного центру провели комплексну роботу з обстеження стану збереженості музейних предметів різних груп зберігання та здійснили консерваційно-реставраційні заходи для їх подальшого збереження.
Зокрема, у Закарпатському обласному художньому музеї імені Йосипа Бокшая та його філіях: Меморіальному будинку-музеї народного художника України Федора Манайла і Меморіальному будинку-музеї народного художника України Андрія Коцки – завідувач науково-дослідного відділу реставрації творів олійного живопису Володимир Папушенко та художники-реставратори науково-дослідних відділів творів темперного і олійного живопису Анастасія Черниченко, Анастасія Богдан та Михайло Білошицький обстежили понад 50 музейних предметів, здійснили консерваційні заходи щодо робіт станкового олійного й темперного живопису. Серед них «Портрет єпископа Михаїла-Мануеля Ольшавського» (два портрети), «Портрет доктора теології Антонія Коцака», ікона Богородиця Одигітрія «Марія Теотукос», «Зима в селі» А. Коцки тощо. Було видалено поверхневі забруднення, зведено прориви, здійснено закріплення фарбового шару. Музейним роботам надано експозиційний вигляд.
Художник-реставратор науково-дослідного відділу реставрації творів з тканини та шкіри Ірина Єлісєєва в Музеї Андрія Коцки звернула увагу на незадовільний стан шкіряних постолів поч. ХХ ст. (пересохла та деформована шкіра, загальні пилові забруднення та локальні плями). Вона провела загальне очищення предмета, шкіру пластифікувала та законсервувала. Тамара Гайчук, художник-реставратор науково-дослідного відділу реставрації творів графіки, обстежила п’ять акварельних робіт А. Коцки («Дівчина, що сидить», «Пейзаж з будинком та церквою», «Гірский пейзаж», «На ярмарку» – дві роботи), які мають втрати, розриви, подекуди залами та потребують допомоги реставраторів.
У Закарпатському обласному краєзнавчому музеї ім. Тиводара Легоцького завідувачем науково-дослідного відділу реставрації стародруків, рукописів, документів та фотографій Ганною Горишняк оглянуто понад 20 музейних експонатів. Серед обстеженого варто виділити рукописну книгу «Мінея» поч. XVIII – кін. ХІХ ст., у якої розбитий блок, не зшиті зошити, прогнилі нитки, шкіряна оправа без замків, сильне пилове забруднення, Грамоту 1913 р. про звільнення Ласло Грубінки з Австро-угорської армії, що має численні втрати основи, повсюдні розриви, жовті плями від клею, сліди жиру та кіптяви. Текст написаний угорською мовою залізогаловим чорнилом, яке потекло від вологи. На мапі Ужанського комітату 1889 р. – значні потертості та бруд, сліди комах, жорсткі залами, дрібні розриви та втрати. Статут 1625 р. (перший статут промонторіальної общини на Павловій горі в Мукачеві) скріплений затертими льняними нитками, що прогнили, має жовті плями, чорнильні потьоки та втрати основи. Рукописний пергамент 1699 р. – Жалувальна грамота австрійського імператора Леопольда – дуже засушений та забруднений, сильно деформований, із заламами та втратами, з пожовтінням різного ступеня. Шовкові нитки заплутані, місцями розірвані. Сургучна печатка, яка має втрати до 85 %, розміщена в дерев’яній круглій коробці. Усі перелічені музейні цінності потребують термінових консерваційно-реставраційних заходів.
Художниками-реставраторами було досліджено також ряд музейних предметів (темперний та олійний живопис, твори поліхромної скульптури та декоративного рельєфу, меблі, одяг, кераміка, вироби з металу тощо) в експозиціях Закарпатського музею народної архітектури та побуту та у фондових приміщеннях для планування подальшої консерваційно-реставраційної роботи над ними на базі Центру. Надзвичайно вразили народні ікони XVIII ст. іконостаса з села Колочава Міжгірського району Закарпаття, розташовані в інтер’єрі дерев’яної церкви Св. Архангела Михаїла (1777 р.) з села Шелестово Мукачівського району, та ікони пророчого ряду XVIII ст. з села Ялове на Закарпатті (церква розміщена на території музею).
Олексій Бідзіля, ентомолог, провідний науковий співробітник наукового відділу біологічних досліджень, провів обстеження стану збереженості музейних предметів щодо можливого ураження їх жуками-деревогризами.
На завершення обстеження фахівці надали консультативно-методичну допомогу музеям щодо дотримання температурно-вологісного режиму експозиційних і фондових приміщень та умов зберігання музейних предметів.
Поїздка здійснювалася за допомоги міжнародних партнерів: Міжнародного альянсу із захисту культурної спадщини в зонах конфлікту ALIPH (Швейцарія), Смітсонівського інституту (США) та компанії UBER.