Найціннішою пам’яткою давнього галицького Дрогобича є шедевр українського бароко, перлина дерев’яної архітектури, духовний символ міста – церква Святого Юра. Зведена в XV столітті, вона кілька разів перебудовувалася. Остаточних архітектурних форм їй надав талановитий український будівничий Григорій Тесля з Дрогобича. Храм, який є першим об’єктом паломництва в Дрогобичі, часто називають «поемою в дереві», «рукотворним дивом», «скарбом душі народної». У 2013 році церкву Святого Юра офіційно було занесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Церква оригінальна та неповторна, адже на сьогодні майже не збереглося храмів, які розписані від підлоги до склепіння. Тридільна, тризубна, з куполоподібними банями-маківками, вона вражає своєю довершеною красою.

Точної дати створення храму нині не віднайде вже жоден учений, але відомо, що в 1498 році дерев’яний храм було спалено татарами. У 1648 році під час українсько-польської війни відбудовану церкву знову було знищено вогнем.

У туристичних описах, у краєзнавчих нарисах і в путівниках найчастіше пишуть, що в 1656 році церкву було перенесено в Дрогобич з карпатського села Надієва, що поблизу міста Долина. Місцеву церкву обміняли на сіль, розібрали та перевезли до Дрогобича на волах, установили на місці попередньої (яка згоріла), а в 1678 році збудували поруч дзвіницю. У подальшому церкву Святого Юра декілька разів ремонтували, але вона не втратила свого первісного вигляду.

Багатовікова історія існування культової споруди позначилася на стані її збереженості: деревяні елементи декору, конструкція куполоподібних бань, внутрішнє оздоблення були на межі знищення. Щоправда, віряни церкву берегли й неодноразово намагалися ремонтувати.

Реставратори, історики, краєзнавці наголошували, що розписи храму потрібно було терміново реставрувати, адже, якщо не зробити цього, за деякий час він утратить свою автентичність. Без повної ґрунтовної широкомасштабної комплексної реставрації безцінні внутрішні розписи – стінопис, елементи іконостаса – продовжували руйнуватися. Тут, крім релігійних композицій, є зображення, які розповідають про тогочасне життя, погляди, звичаї та моду місцевих мешканців. Ці унікальні живописні свідчення епохи потрібно було терміново рятувати.

Завдяки сприянню Фонду Послів США у 2014 р. розпочато реставрацію стінопису церкви Св. Юра, проведено дезінфекцію та дезінсекцію основи, укріплено ґрунт та фарбовий шар, зміцнено деревину, доповнено її втрати, підклеєно паволоку, видалено поверхневі забруднення, старі записи та тонування місць утрат. Реставрацію стінопису, що тривала три роки, завершено в 2016 році.

Після проведення невідкладних консерваційно-реставраційних заходів щодо самої споруди храму та стінопису настала черга реставрації унікального іконостаса церкви. Наприкінці 2019 року кращими фахівцями Національного науково-дослідного реставраційного центру України обстежено стан збереженості 49 складових частин, конструкцій та декоративних елементів іконостаса, визначено доцільність і можливість їх демонтажу для подальшого транспортування на реставрацію до ННДРЦУ в Київ. І нині, після проведення надскладних робіт з демонтажу, ці елементи вже прибули до Києва й лягли на столи реставраторів. Зараз ікони та декоративні елементи іконостаса проходять ретельне обстеження реставраторами та науковцями Центру для складання загального плану реставрації. Адже навіть візуальний огляд предметів дає привід засвідчити численні різночасові поновлення та перемалювання ікон і оздоблення. Загальна концепція реставрації іконостаса, який має органічно вписатися в архітектурний ансамбль церкви Св. Юра, буде визначена після ґрунтовних фізико-хімічних досліджень на розширеній науково-реставраційній раді із залученням фахівців з інших споріднених установ України.