Вісім прекрасних залів, більше 2300 творів мистецтва та 100 років історії – все це Лебединський міський художній музей ім. Б.К. Руднєва, створений у 1918 році зусиллями досвідченого музейного працівника з Харкова – Борисом Кузьмичем Руднєвим (1879-1944).

Зібрана ним та його наступниками мистецька колекція, справді, унікальна. Вона вражає не тільки своїм розмаїттям, в ній – твори живопису, графіки, скульптури, старовинних меблів та кераміки, а й цінністю, що становлять твори мистецтва.

В музеї широко представлений український старовинний іконопис, художні меблі стилів рококо, класицизм, ампір та модерн (XVIII – поч. ХХ ст.), порцеляна Волокитинської фарфорової мануфактури (сер. ХІХ ст.), унікальні українські портрети – парсуни  ХVIII ст., твори українських та російських художників ХІХ – початку ХХ ст.: С.І. Васильківського, І.С. Їжакевича, С.І. Світославського, В.М. Максимова, К.А. Савицького, В.Д. Полєнова, Г.Г. Мясоєдова, В.О. Сєрова та інші.

Проте, навіть при дотриманні всіх норм режиму зберігання музей не може забезпечити повного і вічного збереження творів мистецтва. Інколи доводиться вживати заходів, спрямованих на відновлення або хоча б підтримання їх у задовільному стані. Одним із них є Реставрація, що дозволяє не тільки зберегти, а й відновити пошкоджені частини творів мистецтва.

Реставрація – це тривалий, вартісний та надзвичайно кропіткий процес, що вимагає фахівців високого рівня кваліфікації. Тож, не дивно, що вже тривалий час лебединська колекція не бачила «рук реставраторів», що, звісно, позначилося на окремих експонатах.

Проте, 2018 року «крига скресла» і з відновленням співпраці між художним музеєм та Науково-дослідним реставраційним центром України (м. Київ), якої не було понад 30 років, вдалося розгорнути низку заходів щодо реставрації творів мистецтва, які потребують негайного втручання.

Першими, ще в січні 2018 року, до Реставраційного центру направлено живописну роботу Федора Кричевського «Дівчинка у блакитному» (1900) та олію на картоні Миколи Глущенка «Жнива» (1947), які потребували реставраційних заходів «в умовах стаціонару».

Роботи зацікавили реставраторів, і в березні 2018 року для комплексного обстеження стану збереження музейної колекції та проведення невідкладних консерваційно-реставраційних заходів на базі музею, до Лебедина прибули фахівці відділу олійного живопису Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

За три дні – з 26 по 28 березня художники-реставратори вищої категорії Анастасія Черниченко, Ольга Бондарь, Вероніка Грабовець та Олена Кравченко провели титанічну роботу, обстеживши більше сотні робіт із музейної колекції та провівши реставраційні заходи стосовно 25 робіт, які потребували термінового втручання.

Через «руки реставраторів» пройшли роботи Сергія Васильківського «На журавлівці» (1880), «Водяний млин» (1886), «Зимовий шлях» (1890-91), «Село Голопанівка» (1880), «Понад рікою» (1882), «Гуси» (1890-і рр.), «Вугляр. Випалювання вуглю» (1890), «Чумаки. Етюд» (1900-і рр.), «Літній день» (1890-і рр.), «Південний берег Криму» (1900-і рр.), роботи Петра Сапунова, Леонарда Туржанського, Никанора Онацького «Скирта під снігом» (1917 р.), «Вечоріє. Мала Павлівка» (1912 р.), Юлії Бразоль-Леонтьєвої «Верблюди у Яффі» (поч. ХХ ст.), Сергія Григор’єва «Школярка» (1946 р.), Миколи Кричевського, Олександра Басанця, а також інших художників.У процесі реставрування була відновлена втрачена міцність полотна, виправлялися деформовані частини основи, ґрунту, фарбового шару живопису, відновлювалися втрачені фрагменти та лаковий шар. Проводилося часткове або повне видалення результатів ранньої реставрації, а також очищення полотна від бруду. Багато робіт потребувало індивідуального підходу.Пророблено, дійсно, надзвичайну роботу, важливість якої відзначив міський голова Олександр Бакликов. Він також вручив реставраторам подяку за вірне служіння мистецтву, талант і професійну майстерність та побажав їм наснаги і творчого натхнення. До слів подяки міського голови приєдналися й музейні працівники, що висловили сподівання на продовження співпраці між Реставраційним центром та Лебединським художнім музеєм.Адже роботи ще дуже багато: так із 2300 творів мистецтва, близько 380 потребують реставрації. Проте, головне – покладено початок роботи по відновленню творів мистецтва, які протягом останніх десятиліть вважалися майже втраченими.