Творчість видатного українського іконописця Йова Кондзелевича (1667 – між 24 травнем 1740 і 27 січнем 1748 року), народженого у Жовкві, можна ставити в ряд з відомими митцями світового масштабу. Він створив низку пам’яток, які увійшли в історію української культури як видатні зразки іконопису. Відомостей про Кондзелевича є небагато. Дослідники його життя та творчості щораз чіткіше вибудовують цілісну картину. Одним з перших творів митця вважають фрагменти іконостаса Білостоцького монастиря. У 1690-і рр. Йов Кондзелевич працював над так званими Городищенським та Локачівським іконостасами на території Волині. У 1722 р. художник брав участь у роботі над іконостасом для Загорівського монастиря (також відомий як Вощатинський іконостас). У 1698–1705 рр. він на чолі групи іконописців працював над іконостасом для монастиря Великий Скит в Маняві, знаного як «Богородчанський іконостас», який з 1924 р. зберігається в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького.

Цьогоріч за архівними відомостями святкуємо 350 років Йова Кондзелевича. У межах цього святкування відбулася конференція «Йов Кондзелевич. Велич і слава. Європейський контекст» 9–10 листопада 2017 р., організована Львівською філією Національного науково-дослідного реставраційного центру України за участю Львівського національного університету імені Івана Франка, Державного історико-архітектурного заповідника в м. Жовкві, Національного музею у м. Львові імені Андрея Шептицького та Громадської організації «Мистецький фонд ім. Короля Данила».

Перший день роботи конференції проходив у Дзеркальній залі Львівського національного університету імені Івана Франка, другий – у Державному історико-архітектурному заповіднику в м. Жовкві.

У конференції брали участь мистецтвознавці, науковці, музейні працівники зі Львова, Києва, Луцька, Жовкви, Острога. Наукові доповіді торкалися різних аспектів життя та творчості Йова Кондзелевича, окремих його творів і, зокрема, висвітлення вивчення та реставрації найвизначнішого твору Йова Кондзелевича – Богородчанського іконостаса.

Конференція продовжила свою роботу в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького в експозиції музею, де представлено іконостас з церкви Воздвиження Чесного Хреста з монастиря Великий Скит в Маняві та Загорівський (Вощатинський) іконостас. Учасникам конференції було також презентовано відреставровану в Національному музеї у Львові ікону авторства Йова Кондзелевича «Успіння Богородиці» 1690-х рр.

Другий день роботи конференції відбувався в Державному історико-архітектурному заповіднику в м. Жовкві, де було відкрито пам’ятну дошку до 350-річчя Й. Кондзелевича авторства Мирослава Отковича та виставку «Велич і слава. Йов Кондзелевич. Європейський контекст» (автор проекту – Тарас Откович).

У виступах науковців йшлося про саме місто Жовква, у якому народився Йов Кондзелевич, значення міста в розвитку мистецько-культурного життя Галичини та України в XVII–XVIII ст., діяльність так званої «Жовківської школи іконопису» у цей період та про подальші перспективи міста як культурного центру в наш час.

Значна частина доповідей науковців Національного науково-дослідного реставраційного центру України була присвячена проблемам дослідження та реставрації, зокрема творчості Йова Кондзелевича.

Конференція закінчилася. Попри плідну працю, залишилося багато нез’ясованих питань, які є предметом подальших досліджень. Сподіваємося, що до наступного ювілею громадськість буде більш поінформована про видатну постать української культури – Йова Кондзелевича, а його пам’ять буде вшанована новими публікаціями, дослідженнями та альбомами, що стане своєрідним пам’ятником цьому великому синові українського народу.