У Національному науково-дослідному реставраційному центрі України завершено складну реставрацію експоната з фондової колекції Чернігівського обласного художнього музею імені Г.П. Галагана. Художник-реставратор творів олійного живопису першої кваліфікаційної категорії Ганна Шустіна працювала над рамкою для шлюбних світлин, створеною в 40-х роках 19 століття.
Цей предмет, що складається з дерев’яної рами та скла з розписом, надійшов до Реставраційного центру в аварійному стані. Деревина була сильно пошкоджена жуком-деревогризом, а з’єднання кутів значно ослабли. Скляна основа твору виявилася розбитою на чотири частини, які утримувалися разом лише завдяки пакувальному скотчу та картону. Проте найбільшою проблемою став стан самого живопису, виконаного у складній реверсній техніці під склом, де поєднувалися щільні шари фарби та лаку.
Фарбовий шар був пересушений та крихкий, утворивши значні відшарування від скла у вигляді повітряних кишеньок. Велика кількість фарби просто осипалася, а частина малюнка, зокрема зображення парних білих голубів та квітів, щільно приклеїлася до старого захисного паперу на звороті. Через деформацію цього паперу фрагменти живопису буквально відривалися від скляної основи, залишаючись на аркуші. Реставраційні заходи вимагали надзвичайної точності та обережності. Художник-реставратор поетапно, дрібними фрагментами видаляла старий папір, відкриваючи доступ до розпису та очищаючи його від багаторічних ущільнених забруднень. Видалення пилу та дрібних фрагментів відшарованої фарби зі шпарин між крихким фарбовим шаром і склом проводилося максимально делікатно за допомогою пензлів із тонким довгим волосом та спеціальних інструментів.
Процес укріплення фарбового шару та закріплення його на скляній основі здійснювалося на спеціальному дзеркальному столику з підігрівом. Ті фрагменти зображення, які приклеїлися до захисного паперу, реставратор обережно відокремлювала, попередньо фіксуючи їхнє точне розташування на кальці, щоб згодом повернути на відповідні ділянки композиції. У випадках, коли оригінальний лак на зображеннях квіткового кошика глибоко просочився в папір, аркуш не видаляли повністю, а філігранно потоншували, щоб зберегти автентичний колорит малюнка. Після укріплення живопису розбите скло було надійно склеєне, а втрачені ділянки фарби доповнені на підкладці з ацетатної плівки (аби не втручатися в основу предмету), що надало композиції голубів та квітів цілісного експозиційного вигляду. На завершальному етапі дерев’яну конструкцію рами посилили спеціальною дублюючою рамкою, а на зворотний бік монтували новий захисний папір, що гарантує твору фізичну міцність та безпечне зберігання у майбутньому.