Під час відрядження в Чернігів 11 грудня 2024 року, про яке ми вже згадували, художники-реставратори Національного науково-дослідного реставраційного центру України мали також завдання обстежити стан збереженості «незвичного» музейного експоната. «Незвичного» – бо це предмет із фондів Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського, перебуває він у стінах Єлецького монастиря (об’єкта Національний заповідник “Чернігів стародавній”) і є однією з найвідоміших чернігівських святинь, яку вважають чудотворною. Мова про Єлецьку ікону Божої Матері.

Цей образ Богородиці Єлецької датують ХVIIІ ст. Його походження достеменно невідоме, лише заокруглений верх і чималий розмір (133,8×75,5×2,8 см) указують на перебування свого часу в складі іконостаса. Основа ікони – дві липові дошки, левкас. Фарбовий шар – темперний живопис із золоченим на червоному поліменті тлом. У центральній частині зображено ялину, на гілках якої явлений образ Божої Матері з немовлям. Нижче – архітектура Чернігова: зліва фортеця, верхній замок і Спасо-Преображенський собор, справа – західний фасад Успенського собору. У цьому храмі ікона перебувала до 1930 року, поки не потрапила в зібрання краєзнавчого музею. У Другу світову війну він згорів, і дивом уцілілу святиню було принесено до Троїцько-Іллінського монастиря, а пізніше знову повернуто тому ж музеєві. Звідти 1 квітня 1999 року ікону було переміщено до Єлецького монастиря, в Успенському соборі якого вона й зберігається, належачи й надалі до колекції музею та Музейного фонду України загалом.

Чернігівський обласний історичний музей ім. В.В. Тарновського опікується станом збереженості ікони. Так, за зверненням закладу її реставрували двічі: 1954 року (художник-реставратор Федір Демидчук, Державна науково-дослідна реставраційна майстерня, нині – ННДРЦУ) та у 2017–2019 роках (художник-реставратор творів темперного живопису вищої кваліфікаційної категорії Лусіне Михайловська, ННДРЦУ).

Консерваційно-реставраційні заходи 2017–2019 років здійснювали на місці, у монастирі. Перед тим результати обстеження, проведеного в березні 2017 року, показали, що ікона вкрай потребувала порятунку. Далися взнаки й пошкодження, нанесені незадовго грабіжниками храму. Численні відшарування левкасу від основи, порушений зв’язок між левкасом і основою, фарбовим шаром і левкасом, їх утрати, загальні пилові забруднення – у такому стані перебував стародавній образ. Крім того, простежувалися вставки ґрунту й тонувань від попередніх реставрацій, а майже вся поверхня була вкрита тонким шаром запису. Тож у процесі роботи Лусіне Михайловська відновила зв’язок між фарбовим шаром, левкасом та основою, видалила попередні реставраційні вставки, укріпила деревину, підвела реставраційний левкас. Було видалено пилові забруднення, записи, потоншено лакове покриття. Місця втрат тоновано в тон авторського живопису з елементами реконструкції, і насамкінець поверхню вкрито захисним шаром лаку.

Як і будь-який відреставрований предмет, а тим паче такий, що зберігається в культовій споруді, Єлецька ікона Богородиці потребує періодичного моніторингу стану збереженості. Саме для цього наприкінці 2024 року приїздили фахівці ННДРЦУ.