2013 рік – ювілейний для Національного науково-дослідного реставраційного центру України.
Центр за 75 років пройшов тернистий шлях становлення та розвитку й нині є провідним в Україні спеціалізованим науково-реставраційним закладом. Сьогодні ННДРЦУ плідно працює над вирішенням науково-методичних та прикладних проблем реставраційної справи.
За невеликий в історичному вимірі період художниками-реставраторами й науковцями всіх поколінь Центру з головною організацією в Києві та трьома філіями у Львові, Одесі, Харкові досліджено та врятовано для майбутніх поколінь десятки тисяч пам’яток національного історико-культурного надбання.
Науково-реставраційна діяльність Центру та його плідна робота з популяризації відродженої культурної спадщини допомагають розвивати й стверджувати наше минуле й тим самим розбудовувати майбутнє української державності.
Серед ювілейних заходів, організованих Центром з нагоди 75-річчя заснування, особливе місце займає третя в 2013 році виставка – «Відроджені святині православ’я».
Виставка присвячена 75-річчю Національного науково-дослідного реставраційного центру України, а також приурочена до 1025-річчя хрещення Київської Русі – доленосного історичного акту, що дав могутній поштовх для розвитку культури.
Новий виставковий проект Центру репрезентує досліджені й відреставровані твори сакрального мистецтва, в яких поєднані релігійно-світоглядні та історико-художні традиції національної й світової культурної спадщини.
Виставка засвідчує високий професійний рівень художників-реставраторів Центру, здобутки їхньої плідної співпраці з науковцями, фахівцями музейної справи, знайомить відвідувачів з унікальними методиками та технічними прийомами наукової реставрації.
Основу виставки складають безцінні самобутні пам’ятки, шедеври іконопису, перлини декоративного мистецтва культового призначення, рідкісні видання, які відзначаються виключною майстерністю, стилістичними, техніко-технологічними особливостями, мають своє унікальне естетичне значення та безсумнівну цінність – як культурне, історичне, художнє явище.
Серед найбільш цінних експонатів, що безумовно привернуть увагу широкого загалу, – ікони XVI–XVIII ст.: «Спас в силах», «В’їзд до Єрусалима Ісуса Христа», «Вхід Господень до Єрусалима», «Успіння Богородиці» іконописної майстерні Києво-Печерської Лаври, «Таємна вечеря» та «Св. Миколай з житієм», «Богородиця Одигітрія», двобічна корогва «Мати Милосердя, Воздвиження Чесного Хреста», 1712 р., авторство якої приписується Івану Медицькому, та інші.
Величною є ікона «Богородиця Тихвинська з святами та вибраними святими» роботи новгородського майстра кін. XVI – поч. XVII ст. Центральний образ Богородиці обрамлюють 46 фігур святих та 24 клейма з сюжетами свят. Унікальним є напис на іконі, який частково зберігся й свідчить про її історію.
До шедеврів декоративно-ужиткового мистецтва культового призначення належить срібна шата кіота ікони Чернігівської Троїцько-Іллінської Богоматері (1695 р.). Ця художньо вишукана, унікальна за технікою виконання та розмірами (345х162 см) пам’ятка доби українського бароко, яка довгі роки зберігалася в 18 фрагментах у фондах Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського і була відроджена з небуття художниками-реставраторами Центру.
Окрасою виставки є безцінні предмети церковного шитва. Рідкісна плащаниця XVII – поч. XVIII ст., композиція якої повторює візантійські зразки, та яка виготовлена в одному з монастирів Молдово-Валахії. Зацікавлення викличе й відреставрована митра київського митрополита Рафаїла Заборовського (сер. XVIII ст.) з колекції Національного заповідника «Софія Київська», виявлену 1936 року під час археологічних розкопок поховання митрополита в підземному склепі під колишньою давньоруською південною зовнішньою галереєю Собору. До числа відроджених художниками-реставраторами Центру православних святинь належить єпитрахиль XVIII ст. – елемент богослужбового вбрання православного священика та архієрея, а також атласна палиця з шовковим шитвом і гаптуванням XVIII ст. (Росія), яка слугувала знаком і виготовлялась індивідуально для кожної конкретної особи вищого духовенства.
Визначними зразками сакральної пластики є поліхромні скульптури «Архістратиг Михаїл», «Діва Марія» та «Свята Анна» ХІХ ст.; «Святий» та «Пророк», створені 1774 року Сисоєм Шалматовим для Троїцької церкви села Чоповичі Житомирської області та інші.
Прикрасою експозиції є два вишукані гуцульські п’ятисвічники XVIII ст. та дарохранительниці з фондів Національного художнього музею України, Національного музею історії України.
Вражатимуть відвідувачів виставки технікою авторського виконання й майстерністю реставрації стародруки, зокрема Євангеліє 1575 та 1688 років, а також «Учительне Євангеліє» XVII ст.
Загалом на виставці представлені кращі твори сакрального мистецтва з Київського національного музею російського мистецтва, Музею «Дрогобиччина», Музею історії міста Києва, Національного заповідника «Софія Київська», Національного музею історії України, Національного музею українського народного декоративного мистецтва, Національного художнього музею України, Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, Харківського художнього музею, Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В. Тарновського та інших.
Виставка ознайомить широкі кола шанувальників мистецтва, культурологів, музейників із стилістичними, художніми особливостями пам’яток сакрального мистецтва, збережених і донесених до нас завдяки копіткій праці художників-реставраторів і науковців, які успішно продовжують та розвивають кращі традиції та здобутки української реставраційної школи.
Експозиція сприятиме популяризації професії художника-реставратора, заохочуватиме спонсорів, меценатів до активного інвестування в реставраційну галузь України.
Виставка працюватиме з 19 вересня до 15 листопада 2013 року в приміщенні «Хлібні» Національного заповідника «Софія Київська» за адресою:
Вул. Володимирська, 24.
Час роботи:
Неділя – четвер – з 09:00 до 18:00;
П’ятниця, субота – з 09:00 до 19:00.
Контактні телефони: 234-51-21, 235-32-26, 246-41-62