255 років тому, 9 вересня 1769 року, у Полтаві народився Іван Котляревський (1769–1838) – український поет, письменник, громадський діяч. В одній з літературно-критичних публікацій Михайло Грушевський (1866–1934) зауважував: «Можна сказати, що те, що звичайно робить для того чи іншого прямування ціла школа діячів, зробив у нас сам Котляревський своєю діяльністю. Писання його були правдивим поворотним пунктом в нашім культурно-громадськім житті». Мова, звісно ж, ішла про вихід у світ поеми «Енеїда» і започаткування сучасної української літератури.
Першодруки прижиттєвих неповних видань твору (1798, 1808, 1809 роки) та повна збірка вже після смерті автора (1842 рік) є частинкою музейного надбання України. А до збереження кількох із них свого часу доклалися фахівці Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Так, у Харківській філії ННДРЦУ 2021 року було завершено реставрацію видання 1809 року з колекції Полтавського літературно-меморіального музею І. Котляревського (художники-реставратори Наталія Чорна, Володимир Болотін). Більше тут: https://www.facebook.com/kharkivska.filiya/posts/pfbid0NcibwZZDv1F9mPeXPVKJa4RqtJF8cm9Y6zXax6uQZ3AhJ1frC5cfwJYdWqCkUcq7l Книгу 1842 року з фондів Національного музею Тараса Шевченка реставрували в ННДРЦУ (м. Київ) двічі – у 1986-1987 роках (художники-реставратори Ігор Стадниченко, Михайло Кіхно) та 2016 року (художники-реставратори Ганна Горишняк, Тетяна Мельниченко).
Крім публікацій «Енеїди», ще раніше, 1975 року, художником-реставратором Ганною Горишняк було відреставровано літографію середини ХІХ ст. «Портрет І. П. Котляревського». Про це детальніше. Автор – Давид Кітченко. Належала зібранню Василя Васильовича Тарновського (1838–1899) й нині зберігається в Національному музеї Тараса Шевченка. До реставрації основа літографії – припечатаний аркуш – була крихкою, тонкою, сильно пожовтілою, із вмістом лігніну. Мала пилові забруднення, руді плями, жовті затікання, сліди життєдіяльності комах і гризунів, по краях – втрати й розриви, у центрі припечатаного аркуша – проколи, на зображенні – потертості й щільне пилове забруднення. Зворот був усіяний рудими плямами, містилися затікання, сліди від штемпельної фарби, написи графітним олівцем. На краях – жирові плями. У процесі реставраційних робіт було здійснено механічну обробку від забруднень, хімічно оброблено плями, промито від реагентів, пластифіковано. Далі підклеєно розриви, доповнено місця втрат, відпресовано. Місця доповнень тоновано аквареллю. Літографія набула експозиційного вигляду й, зокрема, через 46 років, у 2021-му, була представлена на виставці ННДРЦУ до 30-річчя Незалежності України «Духовна велич: меморії видатних українців. Наукова реставрація».