МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ РЕСТАВРАЦІЙНИЙ ЦЕНТР УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

ІХ Міжнародної науково-практичної конференції

«Дослідження, консервація та реставрація музейних пам’яток:
досягнення, тенденції розвитку»

До 75-річчя Національного науково-дослідного реставраційного центру України

З нагоди 75-річчя заснування Національний науково-дослідний реставраційний центр України організував та провів ІХ Міжнародну науково-практичну конференцію «Дослідження, консервація та реставрація музейних пам’яток: досягнення, тенденції розвитку».

У роботі конференції взяли участь понад 500 фахівців музейної, бібліотечної, архівної галузей та реставраційного профілю з України, Росії, Польщі, Латвії, Грузії та інших країн.

Відповідно до програми, учасники конференції заслухали понад 100 доповідей, повідомлень художників-реставраторів, науковців, зберігачів фондів зі всесвітньо відомих музеїв, бібліотек, архівів, центрів консервації й реставрації, науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів: Центру пам’яткознавства  Національної академії наук України (Київ), Українського товариства охорони пам’яток історії та культури (Київ), Археологічного музею Інституту археології НАН України (Київ), Національного науково-природничого музею НАН України (Київ), Центру наукової реставрації та експертизи Національного Києво-Печерського заповідника, Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури (Київ), Національного заповідника «Софія Київська», Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, Національного музею історії України, Національного музею Тараса Шевченка, Музею-майстерні І.П. Кавалерідзе (Київ), Корпорації «Укрреставрація» (Київ), Національного науково-дослідного реставраційного центру України та його філій у Львові, Харкові, Одесі, Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького, Львівського державного коледжу декоративного і ужиткового мистецтва ім. Івана Труша, Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника Національної академії наук України, Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського (Коломия), Чернівецького обласного художнього музею, Дніпропетровського художнього музею, Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького, Одеського музею західного і східного мистецтва, Миколаївського обласного художнього музею ім. В.В. Верещагіна, Севастопольської художньо-реставраційної майстерні, Бюро науково-технічної експертизи “АРТ-ЛАБ” (Київ); Державного Ермітажу (Санкт-Петербург), Бібліотеки Російської академії наук (Санкт-Петербург), Санкт-Петербурзького державного електротехнічного університету “ЛЭТИ” ім. В.І. Ульянова (Леніна), Нижегородського державного університету ім. М.І. Лобачевського, Ямало-Ненецького окружного музейно-виставкового комплексу імені І.С. Шемановського, (Салехард), Російського науково-дослідного інституту культурного і природного надбання імені Д.С. Ліхачова (Москва), Російського державного архіву науково-технічної документації (Москва), Державного музейно-виставкового центру РОСФОТО (Санкт-Петербург), Державного Російського музею (Санкт-Петербург); Латвійського національного художнього музею (Рига), Національної бібліотеки Латвії (Рига); Національного архіву Міністерства юстиції Грузії (Тбілісі);  Інституту дослідження, реставрації й консервації культурного надбання Університету Миколая Коперника (Торунь, Польща).

На конференції розглянуто широкий спектр проблем реставраційної справи щодо збереження, дослідження, консервації, реставрації, експертизи музейних пам‘яток, об’єктів бібліотечного та архівного зберігання.

Зокрема, заслухано й обговорено доповіді з питань етики, стандартів професійної діяльності науковців і художників-реставраторів, новітніх досягнень у сфері дослідження, практичної реставрації, екологічної й технологічної проблематики збереження й консервації музейних, бібліотечних і архівних фондів, особливостей експертизи та атрибуції артефактів.

За результатами професійної дискусії учасниками конференції визначено пріоритети щодо подолання існуючих в реставрації проблем економічного, матеріально-технічного й кадрового характеру, висвітлено тенденції подальшого розвитку української школи реставрації та її флагмана – Національного науково-дослідного реставраційного центру України.

Матеріали конференції опубліковано окремим збірником доповідей, високий професійний рівень видання та його практичну користь для фахівців реставраційної галузі окремо зазначено учасниками конференції.

КОНФЕРЕНЦІЯ КОНСТАТУЄ

• Створення й підтримання сприятливих умов середовища побутування, зберігання й використання музейного, бібліотечного і архівного фондів має бути домінуючим напрямом діяльності музейних закладів, бібліотек та архівів щодо забезпечення збереженості культурного надбання.
• Фундаментальним принципом наукової реставрації є пріоритетність збереження автентичної матеріальної структури пам’ятки як носія функціональної інформаційної системи, що задекларовано Афінською хартією реставрації (1931) та Венеціанською хартією з консервації й реставрації пам’яток і визначних місць (1964).
• Науково-реставраційна діяльність в Україні наразі перебуває в стані системної кризи, яка охоплює такі складові життєздатності галузі як фінансування, матеріально-технічне забезпечення, підготовка професійних кадрів, наукова, науково-методична та інформаційна бази.
• В Україні досі не існує спеціалізованої галузі виробництва реставраційного обладнання, технічних засобів та матеріалів, що відповідають міжнародним стандартам якості.
• Важливою залишається проблема сертифікації реставраційних матеріалів, передусім синтетичних адгезивів і консолідантів.
• Реставраційна галузь України потребує вдосконалення системи підготовки професійних кадрів консерваторів-реставраторів та науковців, вузькоспеціалізованих за реставраційним профілем. Відсутні навчально-методична та матеріально-технічна бази перепідготовки й підвищення кваліфікації зберігачів фондів, реставраторів музейних закладів. Вкрай необхідно відновити систему атестації художників-реставраторів, удосконалити кваліфікаційні вимоги і саму процедуру атестації.

КОНФЕРЕНЦІЯ ВВАЖАЄ ЗА НЕОБХІДНЕ

З метою виведення реставраційної галузі зі стану системної кризи звернутися до Міністерства культури України та відповідних державних структур з пропозиціями щодо вирішення таких нагальних питань:

• цільового фінансування діяльності музейних закладів, спеціалізованих реставраційних організацій, спрямованого на забезпечення збереженості історико-культурного надбання, проведення наукових досліджень у галузі консервації й реставрації;
• створення державної структури для централізованого оснащення музейних і реставраційних закладів України реставраційним обладнанням, інструментами, матеріалами, сертифікованими відповідно до вимог міжнародних стандартів;
• організації на базі ННДРЦУ постійно діючої робочої групи фахівців для здійснення моніторингових досліджень стану збереженості об’єктів державної частини Музейного фонду України та умов їх зберігання; створення державного реєстру рухомих пам’яток історії та культури, які потребують першочергових консерваційно-реставраційних заходів, дезобробки;
• створення на базі ННДРЦУ системи курсів з підвищення кваліфікації та стажування художників-реставраторів, науковців, зберігачів музейних, бібліотечних, архівних фондів;
• підвищення професійного рівня контролю за якістю виконання реставраційних робіт; закріплення за науково-реставраційними радами музейних і реставраційних закладів статусу наглядових органів державного рівня; недопущення практики проведення наукової реставрації без затвердження реставраційної програми відповідними радами за участі атестованих художників-реставраторів і науковців;
• сприяння розширенню інформаційно-видавничої бази ННДРЦУ для підготовки фахових видань з науково-методичної реставраційної тематики;
• відновлення роботи Комісії з атестації художників-реставраторів України
• (у статусі державної); підвищення вимог до методологічної, теоретичної й практичної підготовки художників-реставраторів, що є чинниками їх професійного росту.