Фахівці науково-дослідного відділу реставрації творів з металу Національного науково-дослідного реставраційного центру України продовжують роботу над археологічною спадщиною – унікальними предметами Музейного фонду України. За останній рік здійснювалися консерваційно-реставраційні заходи на предметах археології часів Київської Русі. Враховуючи нагальну потребу, під час жорстокої агресії держави-сусіда на території України, фахівцями ННДРЦУ систематично проводились обстеження стану збереженості фондових колекцій державних музеїв. У першу чергу були обстежені музеї, що розташовані в прикордонних областях нашої держави, серед яких і Чернігівський обласний історичний музей імені В.В. Тарновського, з яким існує давня плідна співпраця. Неабияка увага зберігачів музею та фахівців відділу реставрації творів з металу ННДРЦУ була приділена унікальним артефактам, які ідентифікують періоди розквіту державотворення України, що на сьогодні є вкрай важливим.
Серед обстежених та відібраних на реставрацію творів слід відзначити такі, як ювелірні прикраси Гущинського скарбу, кін. Х – поч. ХІ ст. (9 од. зб.), частина срібних предметів зі скарбу, датованого поч. ХІІІ ст., знайденого в 1985 році на території Чернігова; рідкісний гребінь скандинавського походження та унікальна сумочка-ташка Х ст. з відомого комплексу із поховання вікінга з конем (курган № 2 в с. Шестовиця Чернігівської області, розкопки 2006 року). Після детального обстеження було визначено, що вони потребують невідкладного реставраційного втручання.
Виконані в таких ювелірних техніках, як карбування, тиснення, скань, зернь, паяння, чернь, позолота тощо, предмети й після реставрації потребують особливого делікатного збереження. Адже археологічне срібло дуже крихке, зазвичай уражене міжкристалічною корозією, укрите корозійними нашаруваннями (хлориди AgCl та ін.), що спотворюють форму та деталі оздоблення предметів, а також послаблюють його структуру. На невеличких предметах навіть дрібні пошкодження, іноді невидимі неозброєним оком, несуть непоправні втрати цінної інформації. Робота з такими творами потребує особливого досвіду, знань та вмінь і проводиться виключно під мікроскопом при чималих збільшеннях (від 10 до 25×). Окрім того, процеси реставрації супроводжуються дослідженнями та зважуваннями предметів з дорогоцінних металів, для чого складаються відповідні документи. Важливим є питання не лише реставрації, а й створення спеціальних умов для подальшого зберігання та транспортування.
Як правило, у музейних фондах предмети дрібної пластики (у тому числі й ювелірні вироби) зберігаються в окремих коробочках та пакетиках, іноді загорнуті в мікалентний, цигарковий та інший папір. Предмети з дорогоцінних металів перебувають на спеціальному обліку. За музейною інструкцією проводяться регулярні звіряння їх наявності. Кожного разу, виймаючи предмет з окремої коробочки чи пакета, важко не зашкодити крихкому археологічному сріблу. Оцінивши стан збереженості подібних предметів, виникла ідея вдосконалення превентивних умов зберігання рідкісних творів. У даному випадку мова йде про виготовлення спеціальних контейнерів для зберігання та транспортування таких скарбів.
Розглянемо результати роботи з вищезазначеними предметами, над якими працювали фахівці відділу: художники-реставратори творів з металу вищої кваліфікаційної категорії Віктор Голуб, Олександра Головченко, Олександр Орищак та другої категорії Геннадій Дриль. На представлених окремих фото до реставрації видно фрагментарний стан, тріщини, деформації внаслідок розривів та зламів, корозійні нашарування, сліди попереднього втручання. Також представлені фото в процесі реставрації, де показані делікатні розчищення, укріплення та дублювання аварійних ділянок, а також результати проведених реставраційних заходів.
Додатково можна побачити виготовлені спеціальні контейнери з індивідуальними заглибленнями по формі кожного предмета для подальшого їх зберігання та транспортування*. Слід зазначити, що зберігання в таких контейнерах ще й дає можливість музейним зберігачам проводити безконтактні звіряння наявності таких предметів без пошуку окремих «пакуночків». Для виготовлення контейнерів використані картонні коробки, укріплені зверху та знизу листами ДВП, спінений поліетилен та пакувальний матеріал тайвек.
Як зазначалось у попередніх повідомленнях на Сайті Центру, а також на семінарах-практикумах щодо пакування музейних предметів, розробка спеціальних конструкцій, підставок, кріплень, футлярів для транспортування є невід’ємною частиною в процесі збереження історико-культурної спадщини України.

*Усі контейнери виготовлені за власною ініціативою завідувачем науково-дослідного відділу реставрації творів з металу ННДРЦУ Віктором Голубом.

1. Предмети з Гущинського скарбу (лунниця, перстень, намистина лопатева, підвіски) – фото № 01–05.

2. Предмети зі скарбу, знайденого в м. Чернігові у 1985 році (колти, кільця скроневі тринамистинні) – фото № 06–012.

3. Гребінь скандинавського походження – фото № 013–016.

4. Сумочка-ташка з поховання вікінга з конем – фото № 017–022.

Текст: Віктор Голуб
Фото: Олександр Солдатенко