Колектив Національного науково-дослідного реставраційного центру України під керівництвом заступника генерального директора ННДРЦУ з науково-реставраційної роботи Тетяною Бичко в грудні 2022 року працював у музейних закладах Буковини. Фахівці Реставраційного центру побували в Чернівецькому обласному художньому музеї, Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї та його філіях – Літературно-меморіальному музеї Ольги Кобилянської і Літературно-меморіальному музеї Юрія Федьковича.
Художники-реставратори різних реставраційних спеціальностей, а також науковці провели комплексну роботу. Обстежили музейні експонати: ікони, картини, документи, рукописи, графічні твори, стародруки, книги, одяг, зброю, меблі, предмети декоративного мистецтва тощо. Визначили музейні цінності, які вимагають невідкладного консерваційного втручання та виконання термінових реставраційних заходів на базі музеїв.
Зокрема, у Чернівецькому обласному художньому музеї Ганна Горишняк, завідувач науково-дослідного відділу реставрації стародруків, рукописів, документів та фотографій, дослідила стародруки (11 од.), фотографії (3 од.) та документи.
Художники-реставратори науково-дослідного відділу реставрації меблів та етнографічних предметів з дерева Микола Какадія та Сергій Голуб оглянули скриню та шестикутний столик з тригранним виїмчастим різьбленням поч. ХХ ст. Зацікавило крісло, яке виготовлено на поч. ХХ ст. братами Гриджуками (Буковина).
Найбільшу увагу привернули кептарі, кожухи, вишиті бісером, мунтяни, оздоблені хутром тхора, які обстежила Марія Бухаріна, художник-реставратор науково-дослідного відділу реставрації творів з тканини та шкіри.
Художник-реставратор науково-дослідного відділу реставрації творів графіки Тамара Гайчук навчала працівників музею зберігати графічні твори. Показувала на практиці, як правильно здійснювати монтування графічних робіт, виготовляти монтувальні «лапки» та кріпити їх до експонатів.
У Чернівецькому обласному краєзнавчому музеї Олексієм Тихоновським, завідувачем науково-дослідного відділу реставрації творів поліхромної скульптури та декоративного рельєфу, було обстежено «Хресну дорогу Ісуса Христа», скульптурну частину (фрагмент) з католицького ряду ікон «Страсті Господні» кін. ХІХ ст. невідомого автора, що потребує проведення консерваційних заходів.
Ганною Горишняк було досліджено п’ять рукописних документів з подвійними листами (похвальний лист 1911 р., контракт 1908 р., свідоцтво 1908 р., спеціальний наказ, рукопис ченця Віталія Тотовича 1595 р.) із залізогаловим чорнилом. Усі документи дуже забруднені жировими плямами на всій площині, мають сліди іржі, комах, стійкого пилового забруднення. У деяких документах слова підкреслені червоним олівцем та хімічним синім. На документах дуже багато розривів, утрат основи та жорстких заламів.
Художник-реставратор науково-дослідного відділу реставрації творів темперного живопису Анастасія Богдан оглянула ікони ХVІІІ–ХІХ ст., а саме «Різдво Христове», «Христос на троні», «Благовіщення», «Богородиця» та ін.
Тамара Гайчук надала консультативно-методичну допомогу щодо умов зберігання творів на паперовій основі.
Понад 40 одиниць музейних цінностей: взуття, одяг, головні убори, аксесуари, притаманні буковинському регіону кін. XІХ – поч. ХХ ст. – було досліджено Марією Бухаріною. Серед них кодини, капелюшиня, крисаня тощо.
Микола Какадія та Сергій Голуб обстежили скриню, стіл, ківш та шафу в стилі бідермаєр.
У Літературно-меморіальному музеї Ольги Кобилянської Марія Бухаріна оглянула 7 меморіальних речей: головні убори, капелюхи. Звернула увагу на амазонку (жіночий костюм для верхової їзди 1880-х років), що належала Ользі Кобилянській, та порохівницю батька письменниці.
Ганна Горишняк обстежила німецько-російський словник 1867 р., зошити та буквар, якими користувалася Ольга Кобилянська, а Тамара Гайчук показала на практиці, як здійснювати профілактичні дії щодо творів на паперовій основі, уражених пліснявою.
Окрім того Микола Какадія та Сергій Голуб дослідили понад 15 одиниць меблів поч. ХХ ст.: обідній стіл з п’ятьма стільцями, банкетку, диван, дзеркало, м’які крісла та стільці. Усі музейні предмети потребують консерваційно-реставраційних заходів.
Було також приділено увагу температурно-вологісному й світловому режимам приміщень музеїв, зокрема фондосховищ.
Поїздка здійснювалася в межах реалізації міжнародного проєкту Національного науково-дослідного реставраційного центру України в рамках партнерства Міжнародного альянсу із захисту культурної спадщини в зонах конфлікту ALIPH (Швейцарія), Смітсонівського інституту (США) та міжнародної компанії UBER.